Яв 6 классе. нам задали написать диалог с пословицами которые есть в учебнике. тема "устное народное творчестно. пословицы и поговорки" учебник коровиной "просвящение издательство"
ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Порівняльна характеристика Карпа і Лавріна з повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я» Образи представників молодшого покоління також змальовані у гумористично побутовому плані. Змальовуючи Карпа і Лавріна, автор з одного боку протиставляє їх один одному, а з іншого виділяє їх спільні риси. Обидва Кайдашенки — індивідуалісти і живуть своїми егоїстичними інтересами. Так само чинять і їхні дружини. У житті їх єднає прагнення до незалежності, мрія про ґрунт і власне господарство. Всі вони зображені письменником як морально убогі люди, що через свої безконечні сварки втрачають почуття гідності.
Ще замолоду брати були різні, мали різні смаки і характери. Карпо по натурі грубуватий і різкий. Він і хлопцем не мовчав батькові, а завівши свою власну родину відчув потребу відділитися, особливо, коли сам став батьком і зрівнявся в правах із старим Кайдашем. Він відчуває відповідальність за свою родину, дружину, а тому боронить її від нападок матері і батька, нехтуючи їхнім авторитетом, попираючи їхню гідність, піднімаючи руку на Кайдаша і руйнуючи тим самим патріархальні традиції цілковитої покори батькам. «Карпо, побивши батька, забув про те і нітрішки не жалкував, неначе він побив якого парубка в шинку». Відокремлення Карпа не припинило сварок у родині, а навпаки набавило.
Іншим за вдачею, ліричним, шанобливим, зображує Нечуй-Левицький Лавріна. Це душа чутлива. Він грає на сопілці, відчуває красу природи, з повагою ставиться до людей. Своїм характером і поведінкою Лаврін не схожий на інших Кайдашів. Але поступово родинні чвари псують чисту і добру душу Лавріна, він також втягується у родинну колотнечу, стає егоїстичним і байдужим.
Ворожнеча між членами однієї родини за клапоть поля, за садибу, за стару грушу на межі не виникає зненацька, а поступово розгоряється. Однією із причин сварок автор називає нестачу землі — єдиного засобу для прожиття, проте стрижнева проблема родини крилася у егоїстичному підході до вирішення будь-яких побутових справ кожного із її членів. Письменник у гумористичному плані змальовує взаємні заздрощі, плітки та вибухи шаленої злості серед Кайдашів. Однак, гумор у повісті має співчутливий характер. Він допомагає розкрити вплив на психологію трудівників їхнього тяжкого становища, бо після довговічної панщини вони потрапили в нові, незвичні пореформені обставини.
Основная мысль произведения Н.В. Гоголя ""Тарас Бульба"" является история о отце и двух сыновьях, о верности родине, геройстве и любви. Тарас Бульба-отец и кормилец семейства, славный воин и доблестный защитник родины. Два его сына-Остап и Андрей закончили Киевскую бурсу.Остап старший сын Тараса не любил учится, характер его был тверд ...Андрей был боле мягок по характеру, он был всегда изобретательнее брата После окончания Бурсы, они поехали с отцом на Запорожье.. Там и произошло первое их сражение.. Андрей влюбился в дочь полководца врага , что и стало ему предать родину. В очередном сражении отец,не выдержав предательства, сына сам и убил его...Остапа враг взял в плен...После долгих мучительных попыток он умер..Тарас сам присутствовал на казни сына.. Он не мог не гордится им, ведь во время казни Остап не проронил ни звука.. Затем и Тараса схватили...Его сожгли на костре. Вся семья умерла, но все умерли как герои!
