"Бесполезно носить дрова в лес"- эта пословица означает, что бесполезно заниматьсь ненужной, бесцельной работой. В лесу деревьев много, а ты еще туда их возишь. Смысл этой пословицы заключается в том, что не все дела дельные. Многие люди бесцельно тратят свое драгоценное время на абсолютно бесполезные дела, работы, вещи...А ведь это время можно потратить с умом и пользой...Например: ученику нужно делать уроки, а он,понимая, что их все таки придется в конце концов сделать начинает "тянуть кота за хвост" - перебирает какие то вещи, бесцельно листает книги, но самое главное не принимается за работу.А ведь куда проще все сделать, а потом отдыхать. Вот об этом и говориться в пословице "Бесполезно носить дрова в лес".
Перемігши Гектора, Ахілл влаштував пишні похорон Патрокла. Цілу ніч горіло поховальне багаття героя, високий курган насипали ахейці над його прахом. А тіло Гектора залишалося непохованим. Не подобалося це богам, - нечестиво повівся Ахілл з переможеним ворогом. І ось відправив Зевс Фетиду до сина передати волю безсмертних, щоб віддав він тіло Гектора його батькам. Одночасно вісниця Зевса, Ірида, вирушила до Пріаму і повеліла везти Ахіллу багатий викуп. Сам Гермес проводив Пріама в грецький табір, зробивши його невидимим для греків. Увійшов Пріам до намету Ахілла, впав перед ним на коліна і благав: "О, великий Ахілл! Згадай свого батька, такого ж старця, як і я! Може бути, і його місто обложили зараз вороги, і нікому його захистити. Я ж втратив майже всіх своїх синів, ось і Гектор убитий твоєю рукою! Зглянься наді мною! Я і так убитий і принижений, адже немає муки горше, ніж цілувати руки вбивці моїх дітей! "
Згадав тут Ахілл про батька, подумав, що й самому незабаром судилося загинути. Гірко заплакав Ахілл, і плакали вони вдвох, кожен про своє горе.
А потім наказав Ахілл обмити тіло Гектора і одягнути його в дорогоцінний одяг. Обіцяв він Пріаму, що не будуть греки відновлювати битви стільки часу, скільки необхідно троянцям для похорону свого найбільшого героя, і відпустив троянського царя з миром. Голосно ридали троянці, коли Пріам з тілом свого сина на колісниці в'їхав в міські ворота. Плакали всі, навіть сама Єлена! Ніхто не любив її в Трої, тільки від Гектора не чула вона жодного злого слова, і ось загинув єдиний її друг. Поховали троянці свого могутнього захисника, і стало ясно, що дні великого міста полічені.
Лиза Муромская - девушка с красивой внешностью, она резва, находчива, но как большинство уездных барышень избалованна и капризна. Ей 17 лет. У нее красивое смуглое личико и черные глаза. Как и большинство дворян, она знает французский язык. Сама она упрямая и самолюбивая девушка. Она росла под присмотром англичанки-гувернантки, и но отдавала предпочтение французским романам, поэтому увлекалась ими, и была легкомысленна и мечтала о любви... Но также, бы видим ее смелость, когда она не побоявшись, что ее узнают под видом крестьянки, наперекор правилам пошла посмотреть, каков Алексей. Она это сделала, потому что не хотела, чтобы пострадала ее гордость и отцовская честь.
