Про життя Абу Абдаллаха Джафара Рудакі — засновника поезії східного гуманізму — відомо дуже мало. Він народився в маленькому гірському селищі Панджрудак, розташованому у північній частині сучасного Таджикистану поблизу скелястого підніжжя Зеравшанського хребта. Тут й минуло дитинство майбутнього поета. Назва селища — Панджруд — у перекладі означає «п'ять річок» («рудак» —річка, струмочок). Рідне селище поета — високогірна оаза, що потопає в розкішних садах, разюче контрастує з обпаленою сонцем мертвою напівпустелею. Через усє життя співає проніс у своєму серці любов до рідного краю та односельців й своєрідно виявив її, взявши за псевдонім назву свого маленького селища, а чи не пишномовний епітет чи ім'я свого могутнього заступника, як це робили тогочасні поети.
Стародавня легенда про Рудакі утверждает, що хлопчик народився сліпим. Ще змалку він виявив великі здібності до поезії та музики, мав чудову пам'ять. Його прекрасним голосом й музикальністю пишалося все селище. У вісім років він знавши напам'ять усі сури Корану, що викликало у правовірних мусульман захоплення й трепетну повагу до хлопчика. Один з мандрівних музикантів узяв Рудакі до собі у науку, навчив його грати на чанзі (різновид лютні), складати й співати под власний акомпанемент вірші. У тих далекі часи поезію не
Драма (греч drama - действие) - род литературы, в котором сочетаются эпический и лирический изображения Основой драматического произведения является конфликт, его содержание раскрывается через игру актеров Драма показывает люд дину в напряженный момент жизни, раскрывает характер через действия, поступки, движение ее души Драматические произведения имеют динамичный сюжет, их пишут в форме беседы действующих лиц Из видов прямой речи драматические произведения часто принимают диалог, реже - монолог, в массовых сценах - эпилог Авторская язык используется только в ремарках, которые выполняют служебную функцию В них сообщается о виде, возраст персонажей их профессии, черты характера, подается описание сцен.
Відповідь:
Пояснення:
Про життя Абу Абдаллаха Джафара Рудакі — засновника поезії східного гуманізму — відомо дуже мало. Він народився в маленькому гірському селищі Панджрудак, розташованому у північній частині сучасного Таджикистану поблизу скелястого підніжжя Зеравшанського хребта. Тут й минуло дитинство майбутнього поета. Назва селища — Панджруд — у перекладі означає «п'ять річок» («рудак» —річка, струмочок). Рідне селище поета — високогірна оаза, що потопає в розкішних садах, разюче контрастує з обпаленою сонцем мертвою напівпустелею. Через усє життя співає проніс у своєму серці любов до рідного краю та односельців й своєрідно виявив її, взявши за псевдонім назву свого маленького селища, а чи не пишномовний епітет чи ім'я свого могутнього заступника, як це робили тогочасні поети.
Стародавня легенда про Рудакі утверждает, що хлопчик народився сліпим. Ще змалку він виявив великі здібності до поезії та музики, мав чудову пам'ять. Його прекрасним голосом й музикальністю пишалося все селище. У вісім років він знавши напам'ять усі сури Корану, що викликало у правовірних мусульман захоплення й трепетну повагу до хлопчика. Один з мандрівних музикантів узяв Рудакі до собі у науку, навчив його грати на чанзі (різновид лютні), складати й співати под власний акомпанемент вірші. У тих далекі часи поезію не
декламували, а співали.