У романі "Євгеній Онєгін" Пушкін розвиває кілька сюжетних ліній, які проходять на фоні життя Росії початку 19 ст, в якій читачеві завдяки мистецтву автора, все ясно, зрозуміло і впізнається. Швидше приходить на розум, коли читаєш роман, що Пушкін хотів показати з нової сторони ті події і явища життя, які були властиві російському дворянству і народу в ті роки.
Протягом роману і в ліричних відступах показані всі верстви російського суспільства: вищий світ Петербурга, дворянська Москва, помісне дворянство, селянство. Як же Пушкін підносить нам, читачам ці шари?
Вищий світ Петербургу виступає на перший план на початку роману, в першому розділі, а також в останній VIII розділі роману. Перш за все, впадає в очі авторське ставлення до вищого світу Петербурга - саркастична насмішка над їх життям і поведінкою.
Як видно, "ЕО" - дійсно "енциклопедія російського життя", енциклопедія, у якій наново пояснюється і розкривається зміст тих явищ і того життя, яка оточувала людей епохи Пушкіна. Автор зміг за до авторської іронії, ліричних відступів і надзвичайно барвистий та історично вірних образів розповісти у своїй "енциклопедії" про головне в житті людей.
Повесть «Ася» заставляет читателя еще раз задуматься о любви. Главный герой встречает девушку, совершенно не похожую на всех, с кем ему доводилось встречаться. Сама жизнь Аси во многом была противоречивой. Отцом девушки был знатный и богатый человек, матерью — простая служанка. Разумеется, разница в положении ее родителей не могла не сказаться на мировоззрении героини.
В повести Тургенева «Ася» писатель выражает свои нравственные искания. Все произведение удивительно чистое и светлое, и читатель поневоле проникается его великолепием.
