Аліса в країні чудес” історія створення Книга Льюїса Керролла «Аліса в Країні Див» виникла під впливом реальних подій та реальних людей. До задуму написати «Алісу в Країні Див» автора підштовхнув випадок на прогулянці. 4 липня 1862 р. професор Доджсон вирушив кататися човном у товаристві дочок декана свого коледжу. Серед трьох дівчат була десятирічна Аліса. Вона звернулася до професора з проханням розповісти казку. І Доджсон тут-таки вигадав історію про те, як сама Аліса нібито потрапила до підземної країни, де з нею трапилося чимало незвичайного. Повернувшись додому, Доджсон занотував у блокноті основний сюжет казки. А вже за три роки видав її під назвою «Аліса в Країні Див», підписавши псевдонімом Льюїс Керролл. Перша рукописна книжка, подарована Кєрроллом Алісі Ліддел мала назву «Пригоди Аліси під землею». Автор наклеїв на обкладинку світлину семирічної Аліси Лідделл, підкреслиючи вік своєї літературної героїні. У казці Алісі 7 років. Через 6 років Керролл написав продовження пригод головної героїні цього твору – «Аліса в Задзеркаллі», де юна героїня перетворилася на справжню королеву. Себе письменник зобразив у вигляді Білого Лицаря, який розповідає Алісі про неймовірні винаходи. А на прощання озирнутися й помахати йому рукою .
Объяснение:
Відповідь:
Це було група підлітків...Нічого дивного правда,всім так здавалось але в них є великий секрет...
Мені 20,подозы на роботу я попала в аварыю...мене збив грузовик насмерть...колия пронулась,була дуже здивована,адже я потрапила в роман,який читала перд смертю...Щож я-подруга гг,ми зразу подружились й так пролетіло 2 роки.В мене зявився хлопецю,аде водин день коли на годинику було 20 00 я попала в свій світ...вони про мене забули?Я плакала,адже у мене пропало все...Чи вона повернеться в інший світ?
якось так
Хрустальные деревья перелеваются на ярком солнце.
Глаза болят от яркого белого снега. А щеки щиплят от мороза.
Скозочно красивое морозное утро.
За окном еще темно. Выходишь на улицу – и тут же ощущаешь свежий морозный воздух, который сначала приятно щекочет, а потом и покалывает нос, щеки и кончики пальцев.
Любое состояние природы имеет свой неповторимый запах. Вдыхая запах морозного утра, ощущаешь спокойствие и тихий восторг. Идешь по дороге, на которой торопящиеся на работу и в школу пешеходы еще не успели оставить свои следы, и слышишь мягкое похрустывание. Небо сиреневатое. На его фоне виден месяц, который будто бы заволокла туманная дымка.
Легкие порывы ветра срывают с бархатной снежной каймы, прильнувшей к голым ветвям деревьев, пушистые хлопья снега. Они кружатся в воздухе, выписывая причудливые фигуры, и, медленно опускаясь на землю, сливаются с нежным белым ковром. А ты идешь по нему, и на твоих губах невольно появляется улыбка. На душе становится радостно и спокойно