Був опублікований у двох томах. Перший вийшов у 1605 році, другий — у 1615 році. Роман замислювався як пародія на лицарські романи. Згодом перекладений на всі європейські мови, цей роман понині є однією з найпопулярніших книг, а в2002 році визнаний кращим романом у світовій літературі.
Стимулом до створення книги послужив роман "інтерлюдії романсів", що висміює фермера, який збожеволів після прочитання безлічі лицарських романів. Бідний фермер кинув свою дружину і став поневірятися по білому світу — що, в свою чергу, зробив і герой роману Сервантеса (за винятком того, що Дон Кіхот не був одружений). Цей сюжет був з підтекстом: точно так само вчинив і Лопе де Вега, після написання своїх численних автобіографічних любовних творів покинув сім'ю і відправився у флот Непереможної армади.
Объяснение:
В своем сказе Николай Алексеевич Лесков выразл восхищение народными умельцами в образе главного героя - Левши. По сюжету сказа, именно Левша был тем умелым мастером, который сделал невозможное чудо - потковал блоху. Лесков четко описывает образ главного героя, вкладывая в него лучшие качества русских мастеров.
Левшу не останавливали насмешки и угрозы, которые он получал от людей, во время своей работы. Он упорно был предан своему делу и поставленной задаче. Лесков указывал на краткость и четкость ее выполнения. На то, что русские мастера не останавливались не перед чем, лижь бы добраться до нее - своей заветной цели. Именно это и характеризует русский народ в своем сказе, выделяет восхищение к народным умельцам - Николай Алексеевич Лесков.
Подробнее - на -
Объяснение:
