Свої перші поетичні спроби автор зробив навчаючись у військовій академії. В останній рік свого навчання він читав перед товаришами свою знамениту драму «Розбійники», яка мала великий успіх у слухачів. А в 1781 р. Ф. Шиллер видав цей твір власним коштом. Через рік відбулась прем’єра драми «Розбійники» на сцені Національного театру м. Мангайма. Наступний твір – історичну драму «Змова Фієско в Генуї» – автор особисто презентував перед акторами театру, але успіху у слухачів не мав. Театральна постановка відбулась лише в січні 1784 р., а за декілька місяців театр показав міщанську драму Шиллера «Підступність та кохання».
Объяснение:
Автор послання до князя (в одних списках адресат — князь новгородський Ярослав Володимирович, в інших — Ярослав Всеволодович). Літописець XIV ст. вважав Данила Заточника реальною особою, насправді заточеним (звідси «Заточник»), тобто засланим на озеро Лаче. Під 1378 р. у Симеонівському літописі розповідається про якогось попа, що прийшов з Орди «з мішком зілля» і засланого на озеро Лаче, «идеже бѣ Данило Заточник». Проте деякі дослідники припускають, що Данило Заточник — вигадана особа, від імені якої анонімним автором написане суто літературне послання.
Авторський текст послання Данила Заточника не зберігся. До нас дійшло п'ять його переробок, опублікованих Н. Н. Зарубіним, найвідоміші з яких — «Слово» і «Моління» Данила Заточника. Найкраще уявлення про первісний текст дає «Слово», у якому авторський текст, на відміну від інших редакцій, не перероблений, а лише доповнений пізнішими вставками, у тому числі і з тексту «Моління»