Жив-був хлопчик Чарлі. Ріс він у дуже бідній родині, недоїдав і недопивав. Найбільше він любив шоколад, який міг пробувати тільки один раз на рік, в день свого народження. А ще мав мрію-побувати на шоколадній фабриці, яка знаходилася недалеко від його будинку.
І ось одного разу йому по-справжньому пощастило: Чарлі став одним з п'яти дітей, хто виграв щасливий золотий квиток, який давав можливість побувати на шоколадній фабриці Віллі Вонка. Він виграв його в складний час: знесилений від голоду, Чарлі знайшов один долар, за який купив цукерку. І сталося диво: в ній і був п'ятий золотий квиток.
Яке ж було цікаво на фабриці! Там були: справжній шоколадний водоспад і стеблинки м'якої м'ятної вати, шоколадні річки і "їстівні шпалери для дитячих кімнат"," гаряче морозиво для холодних днів "і" квадратні цукерки, що перетворюються в круглі", а також"супер вітаміни цукерки". А ще гості бачили маленьких людей умпа-лумпа, імпортованих прямо з Лумпаландії. Саме ці люди і працювали на фабриці Вонка. Виявилося, що маленькі люди найбільше люблять какао-боби, тому Містер Вонка і запропонував їм працювати на шоколадній фабриці. Умпа-лумпа жили і працювали на фабриці, тому туди ніхто не входив і не виходив.
Кожен з п'яти гостей фабрики-Августус дурний, Верука Солт, Віолетта Бьюгард, Майк Тіві і Чарлі Бакет - під час екскурсії потрапляли в дивні історії. Виявляється, всі ці пригоди були спрямовані на те, щоб гості позбулися своїх недоліків, які захопили їх, зробили рабами. Адже ненажерливість, постійне жування гумок, бездумне сидіння перед телевізором, постійні капризи є негативними рисами, які, на жаль, існують в нашому житті. У фіналі твору діти виправилися і як нагороду отримали багато шоколаду, якого вистачить на все життя.
І тільки Чарлі протягом всієї екскурсії залишався вихованим, стриманим, добрим, ввічливим, щирим хлопчиком. Тому не дивно, що свою фабрику Віллі Вонка подарував саме йому. Чарлі допомагав містеру Вонку керувати шоколадною фабрикою, а батьки, дідусі та бабусі хлопчика жили всі разом на фабриці.
Отже, завжди слід бути хорошою людиною, і тоді збудуться всі твої мрії. Ось чому вчить історія хлопчика Чарлі
Добрые, умные наставления, советы, ненавязчивые поучения:
— В чём смысл жизни? Что объединяет людей?
— Как быть весёлым, но не смешным?
— Надо ли обижаться?
— Честь истинная и ложная.
— Человек должен быть интеллигентен.
— О дурных и хороших влияниях.
— Искусство ошибаться.
— Как говорить? Как выступать? Как писать?
— Любите читать! Учитесь учиться!
— Путешествуйте!
— Учись понимать искусство.
— О русской природе и пейзажной живописи,
природе других стран.
— Сады и парки. Памятники искусства.
— О памяти и памятниках
— Красота наших городов и сёл.
— Об искусстве слова и филологии.
Каждая глава ставит проблему и заслуживает
вдумчивого прочтения, служит поводом к разговору и
размышлению о значимых и важных для каждого
из нас проблемах.
Объяснение:
Я тебе план составлю, сам(а) распишешь, растянешь чуть-чуть
- с самого начала произведения грубо обращалась со слугами
- чорствая, много себе позволяет
- обожает своего сына Митрофанушку, холит и лелеет его
- когда узнала она о наследстве Софьи стала относиться к ней положительно
- потом забрали у нее всех слуг, учителей у Митрофана, муж ее свалил от нее
- она стала просить Митрофана остаться, а он сказал: "Да ты мне и не нужна вовсе"
Ну и вывод можно взять цитатой из произведения: "Вот злонравия достойные плоды"