Действие происходит в эпоху зарождения
коммерческой авиации и длится в течение одной
ночи.
Директор сети воздушных сообщений Ривьер,
с трудом добившийся от официальных кругов
разрешения на ночные полёты, ждёт на аэродроме
возвращения трёх почтовых самолётов
из Патагонии, Чили и Парагвая.
Ривьер не знает сантиментов и усталости;
с прибытием последнего самолёта завершается его
предыдущий день и тут же начинается новый.
От инспектора, составляющего рапорты, директор
требует точности и жёсткости: экипаж, вылетающий
или возвращающийся с опозданием, лишается премии;
пилот, потерпевший аварию, строго наказывается.
Ривьер убеждён, что только такими мерами можно
"выковывать людей" управлять событиями.
Ночные полёты, битву за которые ведёт директор,
его оппоненты называют рискованной авантюрой;
он же убеждён, что они дают авиации огромное
преимущество перед морскими и железнодорожными
перевозками.
В ту ночь самая сложная ситуация складывается
с самолётом, возвращающимся из Патагонии.
Пилот Фабьен был предупреждён, что над Кордильерами
бушует гроза, однако ночь, хозяином которой он себя
чувствует, не выглядит угрожающей.
Поэтому Фабьен отклоняет предложение радиста
заночевать в Сан-Хулиане.
Когда становится понятно, что гроза охватила слишком
большое пространство, пилот поначалу надеется
пройти сквозь стихию. Но в кромешной тьме нет
ни единого проблеска.
Записки, поступающие от радиста, становятся всё
тревожнее: буря меняет фронт и разворачивается на
тысячи километров.
О том, что самолёт в беде, Ривьер узнаёт из телеграмм,
поступающих из южных аэропортов: все они сообщают,
что патагонский почтовый молчит.
Жена Фабьена, не дождавшись мужа в назначенный
срок, сначала просит, а потом требует ответить,
когда возвратится самолёт.
Директору нечего сказать молодой женщине;
она права в своём требовании вернуть Фабьена,
но и у покорителя ночи Ривьера есть своя правота.
Тем временем от патагонского почтового поступает
радиограмма о том, что самолёт блокирован
ураганом на большой высоте; пилот, находясь в
сплошной облачности, не знает, удалось ему уйти
от моря или нет; бензина остаётся на полчаса.
На земле понимают, что экипаж обречён.
Однако даже скорбь из-за гибели Фабьена не может
заставить Ривьера отменить планы.
Убеждённый в том, что сворачивать с проложенного
пути нельзя, директор отправляет в ночной полёт
следующий экипаж - европейский почтовый
Объяснение:
Прекрасна повість від Всеволода Нестайка « Тореодори з Васюківки» розповідає цікаву і навіть захоплюючу історію про дитинство. Автор оповідає про пригоди маленьких хлопців, які вигадують різні заняття, займаються ними, тим самим розважаючи себе і іноді все ж приносячи неприємності для дорослих. Але хіба може бути інакше, коли справою займаються діти? У повісті переважно розглядаються і розкриваються образи хлопців, які займалися своїми справами. Одним з найбільш активних і цікавих образів є Павлуша Завгородній.
Павлуша – найкращий друг іншого головного героя повісті Івана на прізвисько Ява. На відміну від Івана, Павлуша був більш спокійним і врівноваженим, що, звичайно, допомагало парочці двох цих друзів домагатися успіху і прославляти себе на всю невелику, але дуже жваву Васюківку. Він точно так же, як і Іван на прізвисько Ява, Павлуша був дуже активним, грайливим, розумним і кмітливим. Але при цьому він був досить серйозним хлопчиком, що відрізняло його від Яви. Проте, Павлуша Завгородній завжди, що б не придумав Ява, підтримував його і допомагав йому втілити в життя всі ті цікаві плани, які у них були. Причиною тому не тільки серйозний і врівноважений характер Павлуші, але і те, що цей хлопчик хотів стати пілотом, коли виросте. А ця професія, як відомо, вимагає особливої уваги до дрібниць, відповідальності та серйозності.
Розкрити образ Павлуші також можна завдяки його спільним діям з Ванею. Як відомо зі змісту повісті, хлопчики навряд чи колись мали такі наміри, в рамках яких вони могли комусь нашкодити. Тим не менш, іноді це все-таки відбувалося, оскільки недолік життєвого досвіду і невміння вести деякі справи змушувало допускати їх прикрі помилки, виправити деякі з яких завжди було досить складно.
Окремо варто згадати те, наскільки хорошим другом Павлуша був для Івана. Він завжди допомагав йому в найскладніших життєвих ситуаціях, надавав йому своє повне сприяння у всіх справах, навіть у тих, які могли викликати невдоволення або роздратування з боку дорослих. Незважаючи на відмінність у характері від Івана, Павлуша був дуже хорошим другом і завжди намагався знайти компроміс. Втім, справедливості заради варто помітити, що Іван завжди відповідав йому своєю взаємністю.
Цікава історія пригод маленьких хлопчиків, історія їхньої дружби описана Всеволодом Нестайком в повісті «Тореодори з Васюківки». Цікавих образів в ній досить багато, одним з них є Павлуша Завгородній. Він володіє високими людськими якостями, він грайливий і веселий, про його пригоди дуже цікаво читати.
