1. б - тогда не было чайников
2. в - владимир крестил русь в 988 году
3. б - вече
4. б- летопись- в ней записывались основные события на каждый день
5. а - батыево нашествие на русь
6. б- даже был князь - иван калита, его так звали потому, что он всегда носил с собой кошелёк
7. б- куликовская битва состоялась около дона
8. в - после куликовской битвы
9. а
10. а - 16 лет
11. в
12. а
13. а
14. б
15. б
16. в - 1917 год
17. а - 15 республик
18. а
19. а - 1957 год
20. в - не шили из шелка
21. б
22. а
23. б
24. в
25. б
26. в - 1380 г
27. б-50 лет
28. в
29. б
30. в
31. б
32. а
33. в - французы
34. в
35. в - 300 лет
36. б
37. в - 900 дней
38. б - в 1961 - 1 полет в космос
1. б - тогда не было чайников
2. в - владимир крестил русь в 988 году
3. б - вече
4. б- летопись- в ней записывались основные события на каждый день
5. а - батыево нашествие на русь
6. б- даже был князь - иван калита, его так звали потому, что он всегда носил с собой кошелёк
7. б- куликовская битва состоялась около дона
8. в - после куликовской битвы
9. а
10. а - 16 лет
11. в
12. а
13. а
14. б
15. б
16. в - 1917 год
17. а - 15 республик
18. а
19. а - 1957 год
20. в - не шили из шелка
21. б
22. а
23. б
24. в
25. б
26. в - 1380 г
27. б-50 лет
28. в
29. б
30. в
31. б
32. а
33. в - французы
34. в
35. в - 300 лет
36. б
37. в - 900 дней
38. б - в 1961 - 1 полет в космос
Мольєр (Жан-Батіст Поклеп) - драматург, поет, актор
- створив чудові п'єси, шо дотепер не сходять зі сцен
багатьох театрів світу: "Тартюф", "Дон Жуан",
"Мізантроп". І однією з найкращих, найяскравіших його
комедій є "Міщанин-шляхтич", де автор намалював
сатиричний образ буржуа.
Перед нами міщанин Журден - головний герой п'єси,
що намагається з мішанина раптом перетворитися на
дворянина, шляхтича. Йому здається, що для цього в
нього є головне - гроші. Є гроші, але немає елементарної
освіти, пристойних манер, і головне - немає розуму, він
безпросвітно дурний. На старості літ Журлен надумав
вивчати філософію (тут він робить велике "відкриття":
виявляється, він розмовляє прозою!), займатися
музикою, танцями, фехтуванням. Він усерйоз вважає, що,
здобувши деякі знання та маючи гроші, можна посісти
місце в колі знатних дворян. Він оточує себе слугами і
вчителями, що вимагають високу платню за роботу, але
не виконують і не думають виконувати її. Та й "шляхетні"
науки якось не укладаються в голові дурного міщанина.
Його дружина намагається звернутися до розсудливості
свого чоловіка і просить припинити незліченні витрати, але
той нічого й чути не бажає. Прагне навести на розум свого
пана і служниця Ніколь, і при цьому видно, наскільки
бідна неосвічена дівчина розумніша за свого хазяїна.
Журден такий дурний, що навіть комічну присвяту в
"мамамуші" сприймає всерйоз. Здавалося б, бажання
Журдена набратися розуму гідне поваги. Але який же
смішний він, коли хоче зробити це за кілька днів!
Мольєр глузує з безмежної тупості Журдена. І на
прикладі міщанина зайвий раз показує, наскільки
низькою та неотесаною може бути навіть багата людина,
яка вважає, що за гроші можна купити розум. Але
сміється великий драматург не з конкретної людини. Він
висміює прагнення наслідувати якісь зовнішні ознаки
вищого соціального стану, не змінюючись внутрішньо.
Головне не в титулі, не в костюмі, - стверджує Мольєр.
Честь і достоїнство, розум і освіченість не купуються.