М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
Timm2517
Timm2517
29.05.2023 06:25 •  Литература

Основной конфликт в романе дубровский. буду )

👇
Ответ:
dnyagu
dnyagu
29.05.2023
Пока Владимир мстил Троекурову, возглавлял разбойничью шайку, он был в разладе с самим собой - конфликт был внутри его души, он разрывался между благородным дворянином и мстительным разбойником, который приносил неприятности не только Троекурову - даже не столько ему, - сколько многим другим помещикам, вовсе лично не виноватым в смерти старого Дубровского. 
В образе Владимира Дубровского Пушкин воплотил свое представление об истинном дворянине - положительном герое. Он провел его через сложные испытания собственной совестью, через внутренние противоречия и показал, что отступление от Долга и Чести не принесет никогда успеха и счастья.
4,4(32 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
stupidgirl3
stupidgirl3
29.05.2023
1. Походження героя. (Айвенго належав до шанованого старовинного роду саксів. Його батько — Седрік Сакс — представник тієї частини знаті, яка не бажає коритися норманам і мріє про відродження своєї незалежності.) 2. Володіння зброєю, хоробрість, спритність — риси справжнього лицаря (Незважаючи на те, що Айвенго дуже молодий, ніхто з лицарів не зумів перевершити його у мистецтві володіння зброєю. Він бере участь у всіх лицарських турнірах, відстоюючи честь і справедливість. На турнірі під Ашбою він, коли лицарі-норманн майже стали переможцями, з’являється із девізом «Позбавлений спадку» і перемагає в смертельному бою найсильнішого з норманів — гордовитого храмовника Бріана де Буагільбера.). 3. Вірність королю Річарду. (Повернувшись після хрестового походу, він вірно служить королю Річарду, який у цей час повернувся до Англії, захищає честь короля і його хоробрих воїнів.) 4. Чесність і шляхетність. (Айвенго попереджає про небезпеку Ісаака, з яким хотів розправитися храмовник, допомагає вийти із замку й дістатися до безпечного місця. Для Айвенго не має значення та обставина, що Ісаак — єврей, хоча, за тогочасними переконаннями, християнину не личило піклуватися про життя «нащадка зневаженого народу».) 5. Здатність на сильне кохання. (Айвенго усім серцем покохав вихованку Седріка — леді Ровену. Його почуття не остудило навіть те, що його батько, маючи намір одружити Ровену з Ательстаном Коїгтисбурзьким, позбавив Айвенго спадщини й вигнав із дому. Перемігши на турнірі під Ашбою, лицар Позбавлений Спадку обирає королевою турніру леді Ровену. Зрештою сила кохання перемагає: старий Седрік дарував синові прощення, і згодом Айвенго з коханою Ровеною одружуються) 6. Готовність до людям у біді. (Ребекку, дочку Ісаака, несправедливо звинуватили в чаклунстві і, за законами того часу, мали спалити на вогнищі. Шляхетний Айвенго, пам’ятаючи, як дівчина доглядала за ним, коли він був тяжко поранений, поспішає на турнір захистити її честь і мечем довести її невинність.) В образі Айвенго втілено найкращі лицарські чесноти. Автор створив портрет ідеального лицаря, врода якого поєднується з розумом і шляхетністю, а відвага — з умінням битися. Він доблесний, некористолюбний, вірний своїй коханій і своєму корол
4,6(60 оценок)
Ответ:
888Blond
888Blond
29.05.2023
Главная мысль: любовь к природе, к родным истокам,  единение человека и природы
Главные герои: автор-путешественник, Федя, Павлуша, Ильюша, Костя и Ваня.
Автор заплутал в неизвестной местности и вышел на огромную равнину и понял, что он набрел на Бежин луг, где сельские мальчишки из соседней деревеньки пасли ночью лошадей. Как обычно бывает, когда родители отпускают детей в ночное, они очень долго не спали, рассказывая по очереди смешные и страшные небылицы или случаи из жизни, автор устроился рядом с ними и через полудрему слушал из детские разговоры про лешего, русалок и водяного. Автор удивлялся храбрости мальчишек, которых не пугал ни волчий вой, ни темнота. А потом автор узнал, что Павлуша в тот же год погиб, когда неудачно упал с лошади.
4,5(98 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Литература
Полный доступ к MOGZ
Живи умнее Безлимитный доступ к MOGZ Оформи подписку
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ