У житті кожної людини рано чи пізно настає момент, коли необхідно зробити певний вибір. І тут ми замислюємося — як правильно вчинити, як краще зробити? У підсумку ми приймаємо рішення, яке вважаємо правильним. Але чи завжди правильний вибір можна назвати моральним?
Кожен з нас впевнений, що приймає оптимальне рішення, яке дозволить з честю вийти з найскладнішої ситуації. Наприклад, ви спізнюєтеся до школи. Щодуху біжите на маршрутне таксі й випадково зачіпаєте літню людину. Вона падає, насилу намагається піднятися… А ви продовжуєте поспішати, на ходу кинувши слова вибачення, але не запропонувавши їй руку до З одного боку, вас можна зрозуміти — ви спізнюєтеся і це може привести до серйозних неприємностей у школі та вдома. Але чи правильно ви вчинили? Звичайно, ні!
Швидко прийнявши рішення, яке здається нам в цей момент єдино вірним, ми можемо мимоволі завдати шкоди іншим людям. Літня людина, яку ви зачепили, потихеньку підніметься. А може, й ні… Ви цього, швидше за все, не побачите, бо вже поїдете. Але ж може статися так, що людина при падінні отримала серйозний удар або навіть перелом. Мало хто знає, що у літніх людей переломи іноді не зростаються, вони залишаються інвалідами або гинуть. Як ви думаєте, чи виправданий буде ваш вчинок? Чи дійсно уникнути запізнення було важливіше здоров’я або життя іншої людини? Ні, не важливіше!
Тому завжди намагайтеся приймати рішення, які враховуватимуть не тільки ваші інтереси, а й інтереси людей, що вас оточують. Хто знає, може бути, завтра вам назустріч теж попадеться той, хто дуже поспішає, і ви опинитеся на місці тієї літньої людини, яку зачепили сьогодні…
В.Г. Белинский утверждает, что Мцыри любимый идеал М.Ю. Лермонтова. Это нельзя понять в отрыве от особенностей художественного стиля "романтизм", в рамках которого писал Лермонтов.Романтизм пришел на смену классицизму, стилю красивому, возвышенному, поучительному. Но общество не стало от этого совершенным. Постепенно прорывается из классицизма новое направление в художественной культуре: если нельзя представить общество совершенным, то можно представить совершенного человека, который живет в этом обществе и мучается.Романтический герой духовно богат, с сильными страстями, един с природой, не хочет примириться с действительностью. Если страдающий Печорин сам несет страдание тем, кто полюбил его, Демон - продукт холодной гордой страсти, то остается Мцыри, хрестоматийный пример романтического героя.Молодой, пылкий, свободолюбивый, искренний, но заточенный в монастыре. Он любит природу, чувствует ее, схватывается с барсом как с воплощением Зла. Он умирает, но не проигрывает Злу, потому что вызывает у читателя самые высокие чувства.