Тарас Шевченко – писав вірші, малював картини, кріпак, якого викупили, за свою поезію відбував заслання, невдовзі після нього помер.
А ще – встиг дістати не одне покоління школярів, яких змушували вчити напам’ять вірші "Кобзаря" й зганяли на лекції/свята/концерти про поета, не пояснюючи суті.
Та чи знаємо ми насправді, хто він, і чому став поетом №1 в Україні?
До Дня народження Тараса Григоровича ми спробували з’ясувати це з до доктора філологічних наук, завідувача відділу шевченкознавства Олександра Бороня та наукового видання "Моя Шевченківська енциклопедія" професора-літературознавця Леоніда Ушкалова.
Объяснение:
Відповідь:
як варіант до афоризму "Коли критики розходяться в думках - значить митець вірний собі". З знаками пунктуації у мене завджи проблеми - виправте )))
Мені завжди скидалося на маленьке диво здатність інших людей шляхом створення музики, написання картин чи письмових творів, передавати свої думки, враження, ставлення до світу. Здавалося б, лише сім нот, або всім відомі літери абетки, або просто олівці чи фарба, але лише обрані здатні так поєднати ноти, написати текст або картину, коли хочеться плакати і сміятися, коли кожен у створеному знаходить щось своє. Щось таке, що лише цій людині зрозуміле і близьке, чого інші навіть не помічають. У здатності достукатися до свідомості і душі кожного полягає феномен дійсно обдарованого митця. І коли критики, обговорюючи витвір такого митця, розходяться у думках, то це означає, що кожен з критиків бачить у цьому витворі щось своє. А також, що автор зміг знайти у душі кожного саму потаємну струнку його душі. На таке здатна тільки щира і вірна своєму таланту людина. Тому можна сказати, що автор вірний як собі, так і не кривить душею перед своїми прихильниками.
Пояснення:
2)Андрий говорит панночке ,что готов отдать всё за неё.