Сэмюэл Клеменс родился 30 ноября 1835 года в маленьком городке Флориде (штат Миссури, США); позже он шутил, что, родившись, увеличил его население на один процент. Он был третьим из четырёх выживших детей (всего их было семь) Джона Маршалла Клеменса (11 августа 1798 — 24 марта 1847) и Джейн Лэмптон (1803—1890). Семья имела корнские, английские и шотландско-ирландские корни. Отец, будучи уроженцем Вирджинии, был назван в честь председателя Верховного Суда США Джона Маршалла. Родители познакомились, когда Джон переехал в Миссури, и поженились 6 мая 1823 года в Колумбии в Кентукки.
Всего у Джона и Джейн было семеро детей, из которых выжили лишь четверо: сам Сэмюэл, его братья Орайон (17 июля 1825 — 11 декабря 1897) и Генри (1838—1858), и сестра Памела (1827—1904). Его старшая сестра Маргарет (1833—1839) умерла, когда Сэмюэлу было 3 года, а спустя ещё 3 года умер его другой старший брат Бенджамин (1832—1842). Его ещё один старший брат умер ещё до рождения Сэмюэла в возрасте шести месяцев. Когда Сэмюэлу было 4 года, семья в поисках лучшей жизни переехала в город Ганнибал (там же, в Миссури). Именно этот город и его жители позже были описаны Марком Твеном в его знаменитых произведениях, особенно в «Приключениях Тома Сойера» (1876).
Отец Клеменса умер в 1847 году от пневмонии[6], оставив много долгов. Самый старший сын, Ора́йон, скоро начал издавать газету, и Сэм начал вносить туда свой посильный вклад как наборщик[7] и иногда как автор статей. Некоторые из самых живых и самых спорных статей газеты выходили как раз из-под пера младшего брата — обычно, когда Орайон был в отъезде. Сам Сэм также иногда путешествовал в Сент-Луис и Нью-Йорк.
Объяснение:
Вот как то так
Як варіант, можна схарактеризувати Софі з твору "Мандрівний замок Хаула" у такий б:
Юна дівчина Софі – найстарша із трьох дітей у своїй родині. Окрім неї батьки мають ще двох доньок. Софі – справжня майстриня, «вона дуже спритно вправлялася з голкою»
Дівчина начитана, сумлінно доглядає за своїми сестричками, яких завдяки своїй майстерності у шитті ще й гарно вдягає: «...вона пошила для Летті темно-рожевий костюмчик, про який Фанні сказала, що він виглядає так, ніби куплений у найдорожчій крамниці у Кінгсбері».
Проте з Софі трапляється нещастя – чаклунка перетворює її на стару за помилкою. Так починаються її пригоди у чарівному місті. Дівчина наділена особливим вмінням наділяти предмети душею. Саме це допомагало їй вийти цілою із різних ситуацій, не заподіявши нікому шкоди. З дівчини знялось закляття старості й вона знову стала молодою. Не зважаючи на те, що вона думала, що залишиться самотньою, дівчина зустріла своє кохання – Хаула. І фінал твору натякає на те, що закохані залишились разом: «Вона знала, що довге і щасливе життя з Хаулом може виявитися значно багатшим на пригоди, ніж будь-яка казка, яка закінчується цими словами, але твердо вирішила спробувати».
Софі – щира та мудра дівчина, наділена позитивними рисами. Вона працьовита та сумлінна, має чимало талантів та містить у серці сподівання на диво.
Літературний портрет Корнелії Функе
Народилася 10 грудня 1958 року в місті Дорстен, земля Північний Рейн — Вестфалія. Батьки — Карл-Хайнц і Хелм Функе. У дитинстві мріяла бути астронавтом або пілотом, але згодом вирішила стати педагогом. Закінчивши гімназію Св. Урсули в Дорстені, переїхала до Гамбурга, де студіювала педагогіку в Гамбурзькому університеті. Після закінчення навчання три роки працювала соціальним працівником із дітьми-інвалідами. Саме тоді Функе усвідомила важливість історій, які допомагають дітям відволікатися від проблемної дійсності. Паралельно Корнелія Функе вивчала дитячу ілюстрацію в Гамбурзькому інституті дизайну.
Функе одружилася із Рольфом Функе 1981 року. У них народилося двоє дітей — Анна (н. 1989) та Бен (1994). 2005 року сім'я переїхала до Лос-Анджелеса. У березні 2006 року чоловік Функе помер від раку.
Объяснение:
