Сказка-это жанр устного народного творчества,с вымышленным сюжетом и волшебными героями,со счастливым концом и поучением.
Сказки делятся на авторские и народные,которые не имеют автора.
Отличия литературной сказки от народной:
1)У литературной сказки есть автор,а у народной-автор неизвестен,сам народ.
2)Литературная сказка может быть в прозе и в стихах,а народная-только в прозе.
3)В литературной сказке сюжет,мораль,поучение может быть на любую тему,а в народной-тема добра и зла.
4)В литературной сказке язык повествования -любой,в народной-сказочный язык,с характерными выражениями и оборотами.
5)В литературной сказке не обязательно наличие зачина, присказки, концовки,как в народной.
6)Размер литературной сказки может быть любым,а народной-небольшой,так как тяжело запомнить большой текст.
7)Литературная сказка всегда записывается,а народная может передаваться из уст в уста.
Сходства литературной сказки и народной:
1)Добро побеждает зло,герои сказок наказывают злодеев.
2)В сказках есть сюжет,мораль,поучение.
3)И литературные,и народные сказки делятся на три вида: волшебные,сказки о животных и бытовые.
4)В обоих видах сказок есть место чудесам и волшебству,превращениям и волшебным предметам.
5)В обоих видах сказок есть герои и их злодеи-антиподы героев, и испытания,которые проходят герои.
Подробнее - на -
Объяснение:
На самому початку твору сказано що Холмс не береться за звичайні справи, а готов розслідувати майже фантастичні злочини: «серед усіх справ Холмса немає жодного банального, працюючи з любові до свого мистецтва, а не заради грошей, Холмс ніколи не брався за розслідування звичайних, буденних справ, його завжди приваблювали тільки такі справи, в яких є що-небудь надзвичайне, а часом навіть фантастичне.».
Трохи далі ми помічаємо відповідь на друге запитання, коли Холмс ставить свою відвідувачку у глухий кут розповідаючи їй все в точності так як було(за до дедуктивного методу який заключається в поміченні кожної маленької деталі), «— Я певен, що ближчим часом ми все владнаємо. Я бачу, ви приїхали поїздом сьогодні вранці. — Хіба ви мене знаєте? — Ні. Але за вашою лівою рукавичкою я помітив квиток на зворотну дорогу.». І тут же ми бачимо як Шерлок за незначною подробицею повністю, і в точності відновив повну картину минулих подій.
Прикладом неабиякої сили та сміливості є той момент коли отчим відвідувачки грізно увірвався в кімнату й став погрожувати, а Холмс тим часом міг спокійнісінько теревенити про крокуси й погоду, а після того як минулий лікар зігнув кочергу й розлючено покинув кімнату, Шерлок одним легким зусиллям руки розігнув деформований предмет «— Тримайтесь від мене подалі! — гаркнув він і, жбурнувши зігнуту кочергу в камін, вийшов з кімнати. — Надзвичайно приємний добродій! — мовив, сміючись, Холмс .— Я не такий велетень, але якби він не зачинив за собою двері, я показав би йому, що в руках у мене не менше сили, ніж у нього. Говорячи це, він підняв кочергу й одним зусиллям вирівняв її.»
Те що Холмс був прихильником принципу справедливості свідчать такі рядки: «Воістину, насильство обертається проти насильника, а той, хто копає комусь яму, сам у неї й попадає.»
Те що наш герой мав непересічне логічне мислення ми і так дуже добре знаємо але зайвий раз не бракувало розказати: приведу один уривок з тексту «Як я вже вам сказав, мою увагу зразу ж привернув душник та шнур від дзвінка, що спускався аж до ліжка. Коли ж з'ясувалося, що дзвінок фальшивий, що ліжко прикріплено до підлоги, то в мене з'явилась підозра, що шнур — це просто місток, по якому щось могло б перебратися від душника до ліжка» — і це лише маленька ланка довгої та логічної лінії міркування.
Объяснение:
Катерину и Варвару сближает неприязнь к старым устоям "темного мира", к самодурству Дикого и Кабановой. Однако в то время, как Варвара сумела найти компромисс с "темным миром", Катерина не собирается мириться с ним. Варвара при чтобы выжить в городе, ее девиз "лишь бы все было шито да крыто". Катерина же не может жить среди этих людей, не может врать, она сознается в измене и совершает самоубийство.
2.
Катерина много размышляла о грехах и прощении, много молилась, ее речь всегда звучала искренне, она не умела врать. Варвара же, как она сама говорила, врать научилась. Она подстраивала себя и свою речь под остальных жителей города.
3.
Потому что чтобы получить бабушкино наследство, он должен жить с Диким и доказать ему, что достоин этого наследства, ублажая его, это было прописано в завещании.
4.
Конечно, он мог бы бросить все, пойти наперекор дяди и Катерину. Однако кто тогда позаботиться об его младшей сестре, у которой кроме него никого не осталось?
Изменить свою судьбу может каждый, однако будет ли это того стоить в случае Бориса?