Литература: Почему остап и андрий стали врагами?

Почему остап и андрий стали врагами?

👇

Увидеть ответ

Ответ:

mikhaillukashc

24.01.2022

Потому что остам изменщик

4,6(54 оценок)

Открыть все ответы

Ответ:

Petrosyaniha

24.01.2022

Лингвистический анализ стихотворения м. ю. лермонтова «тучи» тема произведения – вечная тема свободы и неволи. тематика стихотворения ярко отражена в следующем ключевом ряду слов и выражений: «изгнанники» , «кто вас гонит» , «вечно свободные» , «родина» . идея – стремление к свободе, свободной жизни на родине, стремление быть свободным не только внешне, но и внутренне, душевно. особую эмоционально-смысловую нагрузку несут в себе . повторяющийся звук «с» в словах «небесные» , «странники» , «степью» , «мчитесь» , «с милого севера» , «судьба» , «зависть» , «преступление» , «наскучили» , «бесплодные» , «страсти» , «страдания» , «свободные» - не мягкий, холодный звук, который режет ухо. поэтому стихотворение получается свистящим от начала до конца. этот звук передает не только свист ветра, который гонит туч, но и душевное состояние лирического героя: одиночество, ему холодно, больно от разлуки с родиной. это свист также ветра судьбы. основной лексический пласт стихотворения составляют слова семантической группы «свободы и неволи» : «изгнанники» , «судьбы» , «вечно свободные» , «нет родины» , «нет изгнания» . контекстуальные антонимы «изгнанники» и «вечно свободные» тоже понять главную мысль стихотворения. если в начале первой строфы поэт называет тучи, сравнивая их с собой, «изгнанниками» , «вечными странниками» , в третьей строфе сам же опровергает эту мысль. в отличие от лирического героя тучам «чужды страдания и чужды страсти» , они свободны в своем движении. здесь происходит противопоставление не только отдельных слов, но и лирического героя тучам. в природе все гармонично, только человек не свободен в своих поступках и желаниях, это лирический герой – изгнанник. у туч нет родины, поэтому им все равно, куда их гонит ветер. наряду с лексикой этой тематики лермонтов использует такие средства художественной выразительности, как сравнение «как я же изгнанники» , эпитеты «степь лазурная» , «сторона южная» , «милый север» , олицетворение «вечные странники» , которые понять грусть лирического героя от разлуки с родиной и одновременно чувство нежной любви к родине. с морфологической точки зрения стихотворение интересно тем, что в нем широко употребляется личное местоимение «вы» в разных формах – вы, вас, вам, на вас, у вас. эти местоимения подчеркивают обращение, внутренний разговор поэта с тучами. а также одиночество поэта среди друзей, знакомых: он не может высказать свои чувства, переживания от имени «я» , ведь говоря о тучах, он говорит именно о себе. у талантливого поэта и синтаксис служит для передачи его мыслей, чувств. из синтаксических выразительных средств лермонтов широко использует инверсию (предложение первой строфы, предложения второй строфы (3,4 строки) , все предложения 3-ей строфы) , чтобы эмоционально выделить те слова, которые значимы для поэта. стихотворение сразу начинается с риторического обращения к тучам. этим уже в первой строфе поэт обращает наше внимание на главный образ стихотворения. а во второй строфе содержится риторический вопрос. этим приемам происходит олицетворение туч: они предстают в виде живого собеседника. повторы в третьей строфе «чужды» , «вечно» , «нет» усиливают напряженность в душе героя. тучи не такие, как он, они «вечно свободные» . из-за повторов строфа произносится с наиболее эмоциональной силой – это боль и крик лирического героя. так средствами фоники, лексики, синтаксиса осуществляется замысел поэта. стихотворение носит глубоко личный характер. в этом монологе лирический герой совпадает с образом автора. хотя столь щемящее стихотворение оставляет ощущение безысходности, глубокой грусти, здесь чувствуется невысказанная мысль лермонтова: он, мечтает быть свободным, но не хотел бы быть, как эти тучи «холодные» , без «страсти» , без «страданий» и без родины. он готов быть и изгнанником, и страдать, лишь бы была родина, которая вдохновляет его на творчество.

4,5(80 оценок)

Ответ:

Неко6тян

24.01.2022

Объяснение:

I. Мотивація навчальної діяльності

учнів

Учитель. Генрік Ібсен зазначав, що п’єсу написано заради заключної сцени, яка сприймалася як скандал. У суспільстві виникли такі бурхливі суперечки, що подекуди у вітальнях вивішували оголошення не говорити про “Ляльковий дім””.

Дискусія переходила зі сцени в зал до глядачів, далі – у приватні салони й вітальні. Чи спонукає п’єса сучасного читача до роздумів? Чи лише про жіночу емансипацію в ній ідеться?

Над цими та багатьма іншими питаннями поміркуємо сьогодні на уроці.

II. Оголошення теми й мети уроку

III. Актуалізація опорних знань

Літературний диктант

Як Хельмер називав свою дружину? (Білочка, жайворонок)

2. Який подарунок Нора в чоловіка на різдво? (Гроші)

3. Хто така фру Лінне і чому Нора довіряє їй свою таємницю? (Подруга; щоб не думала, що вона така легковажна й безтурботна.)

4. Чому раділа сім’я Хельмерів напередодні різдва? (Чоловік посів високу посаду й сім’я буде добре забезпечена.)

5. Що Крогстад у Нори? (Заступитися за нього перед чоловіком, щоб той його не звільняв.)

6. Чому Крогстад шантажує Нору? (Вона заборгувала йому, подала вексель батька з підробленим підписом.)

7. Чому Нора так зробила? (Щоб урятувати чоловіка й не тривожити дуже хворого батька.)

8. Чому Нора не допускає до себе дітей? (Щоб їм не зашкодити, адже вважає себе негідною їх виховувати.)

9. Як відповів Хельмер на настійливе прохання щодо Крогстада? (Відмовив)

10. Що надумала Нора в безвихідній, на її думку, ситуації і чому не здійснила? (Вчинити самогубство; забракло духу)

11. Що запропонувала фру Лінне Крогстаду й чому? (Об’єднатися; щоб мати, для кого жити)

12. На яке “диво” очікувала Нора? (Що чоловік візьме її провину на себе, зрозуміє та підтримає.)

IV. Формування вмінь і навичок

1. слово вчителя

– Драма “Ляльковий дім” мала ще й іншу назву – “Нора”. Отже, у центрі уваги драматурга – Нора, дружина адвоката Хельмера.

2. міні-диспут

– Чи згодні ви з тим, що Нора – “жахлива матір”, адже покинула трьох дітей заради утвердження свого “Я”?

3. Продовження слова вчителя

– Композиція п’єси “Ляльковий дім” має аналітичний характер. Аналітизм її полягає в тому, що твір розпочинається показом зовнішньої ілюзії щастя, а закінчується катастрофою. Драматург доводить, що злагода, комфорт, у яких живуть його персонажі, а також нібито доброзичливі взаємини між ними є оманою.

У такий б він розкриває суперечності сучасного йому світу. Але драму Г. Ібсена називають не тільки аналітичною, але й інтелектуально-аналітичною, бо вона завершується інтелектуальним осмисленням персонажами власного життя. Проте герої Ібсена не є рупорами його ідей.

Вони промовляють те, що диктує їм логіка власного характеру, психологічну глибину якого майстерно розкриває письменник.

V. Закріплення знань, умінь і навичок

Інтерактивна вправа “Займи позицію”

1) Чи любив Хельмер свою дружину?

Так Не зовсім Ні

2) Чи була фру Лінне справжньою подругою?

Так Не зовсім

3) Чи є Крогстад негативним персонажем?

Так Не зовсім Ні

(Учні мають обгрунтувати свої позиції.)

VI. Домашнє завдання

Характеризувати образи драми. Аналізувати композицію твору.