У оповіданні Рей Бредбері розповідає, як у майбутньому люди знищили картину італійського художника доби Відродження Леонардо да Вінчі "Джоконда". Події відбуваються у зруйнованому місті, де радіоактивні поля і дороги, зіпсовані бомбами. Жителі великого міста, які вижили після атомних бомбувань, сповнені ненависті до минулого. Грігсбі, один із героїв твору, пояснює: «Людина ненавидить те, що її занапастило, що їх життя поламало. Вже так вона влаштована. Нерозумно, можливо, але така людська природа". Люди, що стоять у черзі, не можуть дозволити собі купити за один пенні напій з ягід. Для них святковими є події, коли знищують книги, коли розбили кувалдою останній автомобіль. Восени 2061 року вони влаштовують свято: ламають все, що збереглося після катастрофи. Свідком подій став хлопчик Том. Він стає у чергу – влада дозволяє кожному бажаючому плюнути на картину Леонардо да Вінчі. Люди плюють і рвуть картину на шматки, ламають раму. За дорослими хлопчик ухопив шматочок полотна і затиснув його у руці. Він бачив, як «баби жували шматки полотна; як чоловіки розламували раму, піддавали ногою тверді клапті, рвали їх на дрібні-дрібні шматочки». Том повертається додому, там розкриває долоню й при світлі місяця бачить, що йому дісталася усмішка Джоконди. У фантастичному сюжеті автор привертає увагу до проблем майбутнього людства, занепаду цивілізації. Це твір - пересторога, попередження катастрофи, до якої може призвести бездуховність технізованого суспільства. Письменник переконаний, що духовне відродження людства починається з духовного відродження кожної людини.
Объяснение:
В сказке «Живая вода» рассказывается об истории, произошедшей в одном королевстве. Правивший им король имел трёх сыновей. Однажды он заболел настолько сильно, что врачи не могли его вылечить. Оказалось, что единственным средством от этой болезни является живая вода. Старшие братья надеялись заслужить особую любовь отца и стать его преемниками на престоле. Но оба они, встретив по пути карлика-чародея, отказались посвящать его в свои планы и были заведены в тупик, из которого невозможно выбраться.
Не дождавшись возвращения братьев, младший королевич также упросил отца разрешить ему отправиться за живой водой. Рассказав о своём намерении встреченному на том же месте карлику, он получил от него наставления и волшебные прут с хлебцами, которые ему достать лекарство и выйти из замка, в котором находились зачарованные принцы и девица. На обратном пути сын короля освободил своих братьев и с захваченных во дворце меча и хлеба три страны, страдавшие от войн и голода.
Завистливые братья решили хитростью обмануть отца, подменив сосуд с живой водой простой морской. Излечив короля, они оклеветали младшего королевича и того приговорили к казни. Но егерь, который должен был исполнить этот приказ и отпустил юношу. Через некоторое время он добрался до замка им девицы и женился на ней. Затем и король помирился с младшим сыном и выгнал из королевства старших, узнав, что те его обманули
