Третья книга лучшей российской "космической оперы"! Увлекательная история землянина, заброшенного в глубины космоса и возглавившего галактическую войну! История, в которой есть место для всего, что только может быть создано фантазией в свободном полете, - бластеров и звездолетов, странных союзников и необыкновенных врагов, вампиров, что не прячут своих клыков, и атомарных мечей, что острее косы самой Смерти... "Стеклянное море" - это ДОСТОЙНОЕ ПРОДОЛЖЕНИЕ романов "Принцесса стоит смерти" и "Планета, которой нет"!
основу небилиць, названих «Пригодами барона Мюнхгаузена», лягли оповіді реального барона Карла-Фрідріха-Ієроніма фон Мюнхгаузена, який дійсно проживав у Німеччині в XVIII столітті. Він був військовим, з 1737 служив у Російській імперії й воював із турками. У липні-серпні 1737 року Мюнхгаузен брав участь в облозі та штурмі Очакова (Миколаївська область України) під командуванням фельдмаршала герцога Мініха. В 1738 році він разом із герцогом брав участь у турецькій кампанії, у 1739 році вступив у чині корнета в Брауншвейзький кірасирський полк, командиром якого був герцог.
Повернувшись до свого маєтку в Німеччині, службу в Росії він не продовжував, через що в 1754 році був відрахований як особа, що самовільно залишила службу. Мюнхгаузен незабаром став відомий як дотепний оповідач мисливських анекдотів. Згодом в Нижній Саксонії ці анекдоти почали поширюватись як усні перекази та анонімні видання про пригоди барона «М-г-з-н». У 1761 році граф Рохус Фрідріх Лінар опублікував три історії, які він міг почути в Дарені, де жила сестра Мюнхгаузена, Анна фон Фрідаг. У 1781 році з'явилася «Мюнхгаузіада», автор якої залишився невідомим. Всі розповіді там були пов'язані однією сюжетною лінією — подорожжю барона до Константинополя.
Німецький геолог Рудольф Еріх Распе через крадіжку коштовностей втік у 1775 році до Англії. Там він обробив відомі йому історії про барона Мюнхгаузена і видав їх у 1781 та 1783 роках під назвою «Путівник для веселих людей», а в 1785 об'єднав раніше видані частини в єдиний твір. Власне «Пригоди барона Мюнхгаузена» з'явилися в 1786 році. При цьому деяких епізодів «Мюнхгаузіади» (наприклад, політ на ядрі), у книзі Распе не було, позаяк Распе вирішив, що вони будуть нецікаві англійським читачам. Їх додав німецький поет Ґотфрід Август Бюргер, який також обробив історії в художній манері та переклав їх німецькою мовою в 1776—1779 роках. У 1787 Бюргер додав цi iсторiї до варiанту Распе i розділив книгу на три частини: про пригоди барона в Росії, морські пригоди, та подорожі по світу. Та все ж автором книги про барона Мюнхгаузена прийнято вважати саме Рудольфа Еріха Распе.
Объяснение:
как то так)
Главная мысль повести "Ночь перед Рождеством" Н.Гоголя -это чудесное чувство любви,которое преодолеть любые преграды и трудности,любовь добру одолеть зло.Чудеса и мистика случаются в жизни,особенно под Рождество,но если есть настоящее чудо-любовь,то волшебства не избежать.
Историческое значение повести очень значимо,Гоголь вступается за родной народ,родную землю,привлекая внимание столицы к проблемам Запорожской Сечи.Автор верит,что всё в жизни можно изменить,всего можно добиться,необходимо использовать любой шанс,даже волшебный,для разрешения проблем.Нельзя опускать руки,пасовать перед проблемами,нужно бороться,не сдаваться и достигать желаемого результата.