В 1948 Айтматов окончил ветеринарный техникум и поступил в сельскохозяйственный институт, который окончил в 1953. В 1952 начал публиковать в периодической печати рассказы на киргизском языке. По окончании института в течение трех лет работал в НИИ скотоводства, одновременно продолжая писать и печатать рассказы. В 1956 поступил на Высшие литературные курсы в Москве (окончил в 1958). В год окончания курсов в журнале «Октябрь» был опубликован его рассказ Лицом к лицу (перевод с киргизского). В том же году были опубликованы его рассказы в журнале «Новый мир», а также вышла в свет повесть Джамиля, принесшая Айтматову мировую известность.
Объяснение:
Відповідь:
Генрі Лонгфелло ще за життя став одним із найпопулярніших поетів у себе на батьківщині. Він був одночасно і поетом, і вченим-філологом. У період формування американської національної культури намагався залучити своїх співвітчизників до художніх надбань Старого Світу, але разом із тим він захоплювався і міфами американських індіанців — корінного населення Північної Америки. Індіанці мали своєрідну і досить високу духовну культуру. У їхньому фольклорі відбивалися прагнення народу до свободи, а мужність, чесність і уміння обстоювати народні інтереси оспівувалися як вищий вияв людської доблесті. У індіанських міфах та переказах ми часто можемо зустріти образ мудрого вождя, який розуміє мову стихій, навчає членів племені читати книгу природи, допомагає їм у полюванні, а також у час війни, незгод і суперечок. Цей вождь часто носив ім'я Гайявата.
"Піснею про Гайявату" назвав Генрі Лонгфелло свою поему, яку він написав у 1855 році. У центрі її — Гайявата — вождь індіанців, який поєднує у собі риси особи історичної, яка жила у XVI столітті, вождя Мотабазе та міфологічного, казкового персонажа.
У першому розділі поеми автор розповідає, як Верховне божество індіанців, Гітчі-Маніту — Володар Життя, який створив усі народи, накреслив путь рікам по долинах, виліпив із глини Люльку Миру та запалив її. Зібралися вожді всіх племен.
Пояснення:
