-Раскольников ставит сестру перед выбором "или я или Лужин"
-Дуня и мать узнают всё о Мармеладове, его дочери и отданных деньгах
- Раскольников принимает от Сони приглашение на поминки
- Родион с Разумихиным идёт к прфирию Петровичу за закладом
- Там обсуждают с Заметовым сущность преступлений, упоминают статью Раскольникова "О преступлении"
- Раскольников проверяет тайник в обоях, встречает мещанина, обвинившего его в убийстве, решает, что он - "тварь дрожащая"
-Проснувшись от кошмара, Раскольников обнаруживает в своей комнате Свидригайлова
Відповідь:Після закінчення університету Джонатан поїхав до матері, яка на той час мешкала у Лестері (Англія), пробувши там декілька місяців, влаштувався секретарем до сера Уільяма Темпла, батько якого був великим другом їхньої родини. Джонатан пробув у нього близько 2-х років.
Повернутися до Ірландії змусили лікарі, занепокоєні станом здоров'я Свіфта. Однак погіршення здоров'я не припинилося, і Джонатан знову повертається до Англії, до маєтку Уільяма Темпла.
Стан матеріального забезпечення Свіфта бажав бути кращим. Це змушувало майбутнього письменника шукати засобів для існування. Одним із них був сан священика. Однак ця професія не приваблювала Джонатана. Тоді Уїльям Темпл запропонував Свіфтові посаду секретаря і відповідне жалування. Не хвилюючись про те, що все в його житті визначається суто корисливими інтересами, Свіфт спокійно
Джонатана Свіфта
приймає священицький сан. Він придбав пребенду на півночі Ірландії, але втомившись від виконання своїх обов'язків за декілька місяців, повернувся до Англії і жив у маєтку Уільяма Темпла до смерті останнього. Окрім певної суми грошей, Темпл заповів йому турбуватися про видання свого посмертного зібрання творів і отримувати прибутки цих публікацій.
У маєтку сера Уільяма Темпла розпочинається літературна діяльність Джонатана Свіфта. Працюючи секретарем. Джонатан мав можливість користуватися величезною бібліотекою.
Читав майбутній письменник по 10—12 годин щодня.
Незважаючи на те, що ставився до своєї професії священика досить серйозно, його можна було, як і раніше, звинуватити у поверховому ставленні до ученого богослов'я. Він вважав своїм першочерговим завданням наблизитися до духовного життя свого віку і розібратися у ньому. Тому найбільше уваги він приділяє творчості античних авторів.
Його перші літературні праці — це памфлети, написані як відгук на важливі, актуальні питання суспільно-політичного й літературного життя в Англії. Памфлет — невеликий за обсягом літературний твір публіцистичного характеру на злободенну тему, призначений для прямого впливу на громадську думку.
Перебуваючи на службі у сера Уільяма Темпла, Свіфт написав свій перший сатиричний памфлет "Битва книжок" (1697).
Після смерті Темпла у 1699 році вимушений був шукати нове місце роботи. У 1701 році він отримав ступінь доктора богослов'я і місце вікарія у Ларакорі, Ірландія.
Пояснення: Ето скопирувано с интернета и малинькая часть если нет то напиши в коментарях мені добре ?
Вначале сыновья, вернувшиеся домой, похожи на "не-ДЯЙНО выпущенных семинаристов". Гоголь пишет о них мяк о "двух дюжих молодцах" с крепкими здоровыми лицами. Братья смущены ироничным приемом отца, и Ос-Тйп, не стерпев насмешек, предлагает Тарасу Бульбе "поколотить" его. "Добрый будет козак! " — так оценивает пове-д#ни<* старшего сына при встрече старый запорожец. Младшего же — Андрия — "двадцати с лишком лет и ровно в сажень ростом" отец называет "мазунчиком за молчали- -вое смущение.
Однако Андрий не трус. При разговоре с запорожцами, с которыми гордый отец знакомит сыновей, Андрий запальчиво говорит: "Пускай только теперь кто-нибудь зацепит. Вот пусть только подвернется теперь какая-нибудь татарва, будет знать она, что за вещь козацкая сабля! " Остап же, наряду с готовностью не давать обидчикам спуску, проявляет и такие качества как внимательность, наблюдательность, острый ум, хладнокровие.
Еще во время обучения в бурсе сыновья Тараса Бульбы отличались несхожестью характеров. Старший, Остап, с детства был упрям и славился упорством при достижении цели. Сперва он не хотел учиться. Несколько раз он сбегал из бурсы и прятал книги, пока отец не пригрозил ему, что Остап "не увидит Запорожья вовеки, если не выучится в академии всем наукам". С тех пор Остап начал заниматься с "необыкновенным старанием" и скоро стал одним из лучших учеников. Как и его славный отец, Остап прежде всего ценил чувство товарищества, был честен и "прямодушен с равными". Выдержанный и целеустремленный, Остап был "суров к другим побуждениям, кроме войны и разгульной пирушки".
Младший сын Тараса — Андрий — учился "охотнее и без напряжения". Чувства и эмоции, развитые у него гораздо больше, чем у старшего брата, нередко заводили его в довольно опасные предприятия. Он был увертлив и изобретателен, особенно когда речь шла об избежании наказания. Андрий был нежен лицом, молод, хорош собой, и потребность любви рано проснулась в его сердце. Именно в это время он увидел и полюбил молодую полячку, сыгравшую в его дальнейшей жизни далеко не последнюю роль.
Старый запорожец Тарас Бульба считал, что. лучшая школа для его сыновей — Запорожская Сечь, только там можно научиться чему-нибудь стоящему, набраться разума. Не дав сыновьям отдохнуть с дороги и побыть с матерью, Тарас Бульба забирает Остапа и Андрия в казацкую вольницу.
В Запорожской Сечи молодые казаки показали себя с лучшей стороны. Они выделялись "прямою удалью и удачливостью во всем".