1. 1) Просвітництво - це широка ідейна течія яка відображала антифеодальний, антиабсолютистський настрій освіченої частини населення у другій половині 17 - 18 століття. Представники цієї течії : вчені, філософи, письменники, вважали метою суспільства людське щастя, шлях до якого - переустрій суспільства відповідно до принципів , продиктованих розумом, були прихильниками теорії природного права.
Принципи просвітництва : прагнення його представників до перебудови всіх суспільних відносин на основі розуму, "вічної справедливості", рівності.
2) Соціально-економічні перетворення доби Просвітництва вплинули на духовний світ людей. Змінили їхні духовні запити та ідеали. Велике значення мало втілення нових суспільних ідей в літературі. Українське просвітництво виникало на основі гуманізму і Реформації попередньої культурної епохи, поступово виявляючи свої специфічні риси, серед яких - розмежування сфер впливу філософії та релігії, відхід від спекулятивного осмислення природи тощо. Одна із провідних ідей вітчизняного просвітництва – взаємозалежність суспільного прогресу і поширення освіти, пізніше яскраво виявилася ідея цінності людини, прагнення підняти самосвідомість і самоутвердження особистості.
3) Ода "До радості" з 1993 року гімн Європейського Союзу. Розкриває ідеї миру, взаєморозуміння, справедливості, любові до природи.
4) Твір "Мандри Гулівера" був створений як б висміяти Англійську владу, безглузді війни та державні суперечки.
2. 1) В добу просвітництва у літературі відбувався пошук нових сфер в відображення, який утвердив арсенал інших засобів, вбираючи фантастику , що мала донести до читача певну суспільно значущу ідею.
Такі твори почали з'являтися в Англії, Німеччині, (Франції) адже в цих країнах відчувався натиск влади на життя ,благополуччя народу, зміни були необхідні.
2) Композиція - це побудова художнього твору яка обумовлена його змістом, призначенням.
«Мандри Гулівера» - філософський сатирично спрямований роман Дж. Свіфта, разом з тим твір має яскраво виражені риси роману-подорожі пригодницького характеру. Ідейний задум написання свого твору сам автор визначив так : ”Головною метою кожного мандрівника має бути виховання розуму та доброчесності своїх співвітчизників за до добрих і поганих прикладів із життя чужих країн„ .
3) Ода - ліричний віршований твір , прославляє природні явища, історичних осіб, події.
4) Роман ж«Мандри Гулівера " це пародія на англійську владу, має у собі різні засоби комічного.
Іронія - глузування над чимось, в даному випадку над монархією.
Сатири - критика чогось, когось, засудження дій вчинків.
5) В оді "до радості" є символи природи що характеризує єдність народу як усього живого
Настрій ліричного героя "Травневої пісні" радісний, піднесений.
В повести «Тарас Бульба» Н. В. Гоголь прославляет героизм русских людей. Русский критик В. Г. Белинский писал: « «Тарас Бульба» есть отрывок, эпизод из великой эпопеи жизни целого народа. » А сам Н. В. Гоголь так написал о своем произведении: «Тогда было то поэтическое время, когда все добывалось саблею, когда каждый в свою очередь стремился быть действующим лицом, а не зрителем. »
На примере семьи Тараса Гоголь показал нравы и обычаи запорожского казачества тех лет. Тарас Бульба был богатым казаком и мог себе позволить отправить своих детей учиться в бурсу. Он хотел, чтобы его дети выросли не только сильными и смелыми, но и образованными людьми. Тарас считал, что если дети будут расти дома, под боком у матери, то из не выйдет хороших казаков, потому что каждый казак должен «почувствовать битву» .
Старший сын Остап не хотел учиться: несколько раз убегал он из бурсы, но его возвращали; он закапывал учебники, но ему покупали новые. И однажды Тарас сказал Остапу, что если тот не будет учиться, то его отправят в монастырь на двадцать лет. Только эта угроза заставила Остапа продолжить учение. Когда Остап с друзьями проделывали всякие шалости, он брал всю вину на себя и не выдавал друзей. А Андрий любил учиться и был зачинщиком всех шалостей . Но ему всегда удавалось избежать наказания. Несмотря на различия, Остап и Андрий обладали цельным характером, только у Остапа это проявилось в преданности делу и отчизне, а у Андрия в любви к прекрасной панночке.
В сечи были суровые нравы. Там ничему не учили кроме дисциплины, иногда стреляли в цель и ездили на лошадях, и изредка ходили на охоту. «Казак и спать любит под вольным небом, чтобы не низкий потолок избы, а звездный полог был над его головой, и не было больше чести для казака, чем постоять за свою волю, не было другого закона, кроме боевого товарищества» . «Пахарь ломает свой плуг, бровари и пивовары кидали свои кади и разбивали бочки, ремесленник и торгаш посылали к черту и ремесло, и лавку, били горшки в доме. И все, что ни было садилось на коня. Словом русский характер получил здесь широкий, могучий размах и дюжинную наружность» .
Запорожское казачество возникло в низовьях Днепра на островах за порогами. Туда собиралось множество людей. В 16 веке будущие Украина и Белоруссия оказались в составе Речи Посполитой. Гонения по религиозному признаку вызывали сопротивление и восстания против польского государства. Именно в это суровое время и пришлось жить героям Гоголя.
Остапу был на роду написан «битвенный путь и трудное знание вершить ратные дела» . В нем были заметны наклонности будущего вождя. «Крепостью дышало его тело, и рыцарские его качества уже приобрели широкую силу льва» . Но судьбой не суждено было Остапу стать великим полководцем и вождем. В битве под Дубно он попал в плен и, претерпев страшные пытки, был казнен на площади Варшавы. Остап – воплощение преданности вере, долгу и товарищам.
Андрий – полная противоположность своего старшего брата. Он весь погружался в «очаровательную музыку пуль и мечей» . Он не знал что такое значит рассчитывать заранее свои или чужие силы. Под воздействием своих чувств был не только героически сражаться, но и предать своих товарищей. Любовь к прекрасной панночке погубила младшего сына Тараса. Поддавшись чувствам он забыл любовь к Родине и долг перед товарищами, и пуля, выпущенная рукой родного отца со словами: «Я тебя породил, я тебя и убью» , оборвала молодую жизнь Андрия.
Гоголь с большой любовью описывает и Остапа, и Андрия, и Тараса. Его повесть звучит как гимн отчизне, героизму соотечественников. Андрий ради своих чувств не побоялся отказаться от своей веры, семьи и пошел против отчизны. Остап вызывает уважение своей преданностью к общему делу, непоколебимой верой и стойкостью.
Повесть Гоголя «Тарас Бульба» можно сравнить с поэмами Гомера. Его герои воспринимаются как былинные богатыри: «Да разве найдутся на свете такие огни, муки и такая сила, которая бы пересилила русскую силу». редактируй кое что по своему