Умови довкілля мають велике значення для життєдіяльності мікроорганізмів. Чим сприятливіші вони, тим інтенсивніше розвиваються мікроби, і навпаки. Надлишок або брак вологи, низька або висока температура, освітлення, радіоактивне випромінювання, наявність поживних речовин тощо зумовлюють відповідний темп розвитку мікробної клітини. Розвиваючись у певних умовах довкілля прокаріоти пристосовуються до них. Цим і пояснюється той факт, що в південних широтах бактерії можуть добре розвиватися при підвищеній температурі, у північних — при пониженій, галофільні мікроорганізми — у водоймищах з високим вмістом солей.
Усі чинники зовнішнього середовища, які впливають на розвиток прокаріотів, можна розподілити на три основні групи: фізичні, хімічні і біологічні. До фізичних факторів належать: волога, температура, концентрація розчинених речовин, світло та інші форми променевої енергії, радіохвилі, ультразвук. Серед хімічних чинників розрізняють рН середовища, отруйні речовини, кисень тощо. До біологічних належать різного типу взаємозв'язки і взаємовідношення між бактеріями, а також між ними та іншими організмами довкілля (симбіоз, метабіоз, коменсалізм, синергізм, антагонізм, паразитизм тощо)
Умови довкілля мають велике значення для життєдіяльності мікроорганізмів. Чим сприятливіші вони, тим інтенсивніше розвиваються мікроби, і навпаки. Надлишок або брак вологи, низька або висока температура, освітлення, радіоактивне випромінювання, наявність поживних речовин тощо зумовлюють відповідний темп розвитку мікробної клітини. Розвиваючись у певних умовах довкілля прокаріоти пристосовуються до них. Цим і пояснюється той факт, що в південних широтах бактерії можуть добре розвиватися при підвищеній температурі, у північних — при пониженій, галофільні мікроорганізми — у водоймищах з високим вмістом солей.
Усі чинники зовнішнього середовища, які впливають на розвиток прокаріотів, можна розподілити на три основні групи: фізичні, хімічні і біологічні. До фізичних факторів належать: волога, температура, концентрація розчинених речовин, світло та інші форми променевої енергії, радіохвилі, ультразвук. Серед хімічних чинників розрізняють рН середовища, отруйні речовини, кисень тощо. До біологічних належать різного типу взаємозв'язки і взаємовідношення між бактеріями, а також між ними та іншими організмами довкілля (симбіоз, метабіоз, коменсалізм, синергізм, антагонізм, паразитизм тощо)
Интеллигенты в России – несчастные люди, забитые, неустроенные, не имеющие представления о реальной жизни. Они постоянно мучаются рефлексией, внутренними противоречиями. Все это мешает не только им самим просто жить и быть счастливыми, но и не дает возможности послужить на благо отчества улучшению жизни в России. Это особенно печально, потому что такие люди обладают большим потенциалом.
Почти во всех пьесах Чехова есть персонажи из интеллигентской среды. Так, в «Вишневом саде» это Петя Трофимов – «вечный студент», в мечтах стремящийся облагодетельствовать всю Россию, весь мир, но на деле не даже закончить курс в университете. К этой категории героев можно отнести также и младшую дочь Раневской – Аню.
Молодые люди могли бы погибающий вишневый сад – символ дворянской России, ее моральных ценностей, культуры. Эти герои молоды, полны сил и энергии, но они увлечены совершенно другими идеями – преобразить целый мир, создать прекрасное будущее для всего человечества. Что им старый вишневый сад! Для Ани он является символом всего старого и косного, к имению матери она не испытывает никаких тёплых чувств. Девушка считает, что русское дворянство виновато перед простым народом и должно искупить свою вину. Именно этому Аня и хочет посвятить свою жизнь вместе с Петей Трофимовым.
Трофимов ругает все то, что тормозит развитие России – «грязь, пошлость, азиатчину», критикует российскую интеллигенцию, которая ничего не ищет и не работает. Но герой не замечает, что сам он - яркий представитель такой интеллигенции: красиво говорит, ничего при этом не делая. Характерная для Пети фраза: «Дойду или укажу другим путь, как дойти…» до «высшей правды». Ему тоже нет дела до вишневого сада. Планы Трофимова гораздо масштабней - осчастливить все человечество!..
Главные персонажи пьесы «Три сестры» - сестры Прозоровы – также оторваны от реальности, как и герои «Вишневого сада». Эти девушки не изменить свою жизнь к лучшему, хотя они образованы, хорошо воспитаны, нравственны понять и оценить прекрасное.
Ольга, Ирина и Маша стремятся в Москву. Этот город, город их воспоминаний и иллюзий, героини считают своим Ведь там, где они живут сейчас, они несчастливы.
Ольга работает учителем в гимназии. Она хороший преподаватель, ее ценят и учителя, и ученики. Но, кроме этого, у героини в жизни ничего нет. Постепенно она превращается в старую деву. Маша несчастлива в браке, разочарована в своем муже. Она влюбляется в более достойного человека – Вершинина, но у их любви нет будущего, нет перспектив. Ирина грезит о счастливом будущем не только для себя, но и для всех людей, но ничего пока не делает для этого.
Кроме того, героини несчастливы и оттого, что несчастлив их брат. Этот талантливый человек не может реализовать свои в их городке, он мечтает преподавать в московском университете. Несчастлив Андрей Прозоров и в браке. Его жена – мещанка в худшем смысле этого слова, которая не понять своего мужа, разделить с ним его интересы.
К финалу пьесы мы еще раз убедимся, что герои никогда не смогут изменить свою жизнь, а их призыв к действию: «В Москву! В Москву!» так и останется нереализованной мечтой.
Рассказы Чехова, посвященные судьбам русской интелпроисходит?», но противостоять этой затягиваенн