"Різдвяна пісня у прозі". Що в житті людини найцінніше?
У "Різдвяній пісні у прозі" Ч. Діккенса показаний старий жадібний чоловік. У нього немає власної родини, дітей, і він зовсім не радіє найкращому святу — Різдву. У Скруджа є все. Він багатий, у нього є торгова спілка, він вміє заробляти гроші. Справді, без грошей не буде і свята, бо ні за що буде купити подарунки чи накрити святковий стіл. Гроші дуже потрібні усім. Бідність та убогість дуже неприємні. У цьому творі Чарльз Діккенс показав, які потворні "Бідність" і "Темнота". Вони змальовані у вигляді маленьких діток, але діти ці потворні, зморщені, худі, обдерті. Ось така неприваблива бідність. Ніхто не хоче бути нещасним. Але Скрудж нічим не кращий за цих потвор. Він хоч і багатий, але поводиться, як бідний, бо економить на всьому, і в нього немає ні свята, ні подарунків. Справжнє щастя Скрудж пізнав, коли зумів зробити гарні справи. Подарував родині Боба великого індика, а сам відправився в гості до племінника. Він став посміхатися й робити добро. Від цього на душі в нього потеплішало, і Різдво стало його улюбленим святом. Мені здається, що найцінніше в житті — це наші рідні. Я хочу, щоб мої мама й тато, брат, бабуся, тітка були завжди здорові й посміхалися. Коли ми збираємося разом, навіть без подарунків, але з гарним настроєм — це найцінніше для мене. Добре, що Скрудж зрозумів свої помилки та встиг їх виправити.
Катаев изобразил Ваню Солнцева истощённым,худым подростком,который выглядел лет на 9-ть в свои 12-ть. Светлая,нечёсаная шевелюра,веснушчатое лицо и голубые,огромные глаза,в которых застыл ужас пережитого.Обладая живым характером и будучи смышлёным,не по годам ,Ваня тянулся к жизни,букварь в его сумке горит о тяге к знаниям.Повзрослев,в 12-ть лет и осознав всю тяготу лишений,Ваня не сломался,потеряв всю семью и дом,он нашёл дружную солдатскую семью,став сыном полка.Характер у Вани стойкий,он смог выжить в лесу,два года скрываясь от немцев.
Ваня обязательно поступит в Суворовское училище,станет лучшим учеником курса,юношей,с короткими белокурыми волосами,стройным и целеустремлённым.Большие голубые глаза ,с оттенком грусти ,смотрят вперёд,в будущее,когда он станет настоящим офицером и сможет рассказать о своих победах,на гордость капитану Енакинаеву,отдавшему жизнь за победу и светлое будущее Вани.
