ответ:
однако определить эпоху, в которую образ детства становится главным, достаточно сложно. общим местом является утверждение о том, что начало нового этапа, заинтересованного отношения к детству связано во второй половиной xviii - началом xix века. "само понятие детства как самоценной стадии духовного развития могло возникнуть только на почве сентиментально-романтического умозрения"[180; с.242]1. но со второй половины xx в. нижняя хронологическая граница темы сдвигается назад. "если по отношению к xix-xx векам сентиментально-романтический культ детства - начало нового периода в темы, то по отношению к предыдущим столетиям - кульминация длительного процесса"[140, с.8]. поэтому большое значение приобретает рассмотрение детства в культуре и xvi-xvii веков. поскольку эта на материале выполнена в ряде работ (монографии л.с.маркус, диссертации м.и.свердлова), попытаемся кратко охарактеризовать эпоху, непосредственно предшествующую интересующему нас периоду.
Повість «Тарас Бульба» — одне з найвідоміших творів М. В. Гоголя. Воно було задумано як великомасштабна історична картина, що відображає протистояння запорізького козацтва та польської шляхти. Центральними персонажами повісті стали один з керівників козацького руху Тарас Бульба і двоє його синів: Остап і Андрій.
Хто такі Остап і Андрій
Остап — літературний персонаж повісті «Тарас Бульба», старший син козачого отамана, що розділив з батьком і очолюваним ним військом складну долю борців проти польського поневолення.
Андрій — молодший син Тараса Бульби, який через любов до жінки зрадив справу батька і перейшов на бік ворога. За зраду Андрій поплатився життям.
Порівняння Остапа й Андрія
У чому ж різниця між Остапом і Андрієм?
Ці персонажі були задумані Н. В. Гоголем як антагоністи. Їх дитинство пройшло під ніжною материнською опікою. Прихильність до матері Андрій зберіг на все життя.
У підлітковому віці обидва сини Тараса Бульби надійшли на навчання в семінарію. У цей час стало чітко виявлятися розходження в рисах їх характерів.
Андрій володів веселою вдачею, легко сходився з товаришами по навчанню, так само легко засвоював премудрості науки, із задоволенням брав участь у бійках і завжди виходив сухим з води.
Остап був замкнутий, мовчазний, з труднощами, але наполегливо вчився, цурався товаришів, часто бував об’єктом їх грубуватих жартів, але вмів постояти за себе.
Після закінчення навчання сини, за рішенням Тараса Бульби, вирушили в Запорізьку Січ. Їм була уготована сувора школа життя. Остап успадкував батьківську твердість, відданість православній вірі й обов’язку перед Вітчизною. Він гідно зносив тяготи військових походів і в бою проявляв небувалу спритність, стійкість і відвагу.
Переконання Андрія виявилися не настільки твердими. Закохавшись в дочку польського вельможі, він склав до її ніг козацьку зброю, відступився від віри, зрадив батька і став битися з козаками на боці ворога.
Відступництво Андрія старий Тарас переживав як глибоку особисту драму. Він власноруч стратив що у полон Андрія, не зумівши пробачити йому зраду козацької присяги.
відмінність Остапа від Андрія полягає в наступному:
Остап — старший син Тараса Бульби, його послідовник, наступник козацьких традицій.
Андрій — пристрасна романтична натура. Він виявився здатним заради любові до жінки відмовитися від слави, честі і Вітчизни.
Твердість характеру Остапа виявлялася з ранніх років. Підтвердження тому — завзятість, з яким він долав складності навчання.
Андрій з юності легше ставився до житейських складнощів, був ніжніше з матір’ю і вмів мріяти не тільки про козацькі походи.
Остап і Андрій по-різному розуміли почуття обов’язку. За задумом автора, кожен з них заплатив долі особливу данину, що мала ціну життя.