В своем произведении «Господа Головлевы» Салтыков-Щедрин показывает жизнь одной русской семьи. Показывает без прикрас, и кажется, что эта история придумана писателем – все слишком ужасно, чтобы быть правдой. Да, здесь много вымысла, но два главных персонажа написаны с близких родных Салтыкова-Щедрина: Арина Петровна – с матери писателя, Иудушка – с брата.
Главный герой произведения – Порфирий Владимирович, получивший еще в детстве прозвище Иудушки. Он – один из четверых детей Арины Петровны Головлевой, самый любимый сынок. Остальных матушка причисляет к «постылым» - они не оправдали ее надежд: дочь рано умерла, «покинув двух щенков», ее внучек. Два сына оказались ни на что не по мнению Арины Петровны.
И только Порфирий слушает «милого друга маменьку» и продолжает ее нелегкое дело – он умножает богатство. Зачем и для кого он это делает, не совсем понятно: ему, видимо, нравится сам процесс «усчитывания» и контроля. Два сына Иудушки уходят в могилу не потому, что у папы не было денег для а потому, что Иудушка не захотел расстаться с деньгами. Он припасает» деньги, так же, как припасала их его мать, Арина Петровна. И она тоже не захотела в свое время своим детям. И у нее гнили в погребах запасы, не съедались огурцы и капуста, а она кормила двух внучек-сирот кислым молоком, жалея свежее.
Пока вокруг Иудушки идет жизнь, он чувствует себя довольно комфортно: периодически общается с маменькой, заводит себе экономку Евпраксеюшку, «шильничает», лжет и пустословит. Но постепенно окружение начинает покидать Иудушку: умирают братья и маменька, обиженная Евпраксеюшка перестает разговаривать с Иудушкой и слушать его бредни. Две племянницы не хотят жить с «добрым» дядей, предпочитая жизни в деревенской глуши профессию «актерок», которая в то время была не так престижна и востребована, как сейчас, а совсем наоборот. Поначалу Иудушка тяготится отсутствием удобств – и суп пустой, и одежда драная. Но постепенно находит в уединении свою прелесть – никто не мешает ему «заниматься» любимым делом, предаваться бесплотным мечтам и умножению богатства в мечтах. Даже дворня начинает сторониться барина.
Объяснение:
Объяснение:
ДОЩ
Благодатний, довгожданий,
Дивним сяйвом осіянний,'
Золотий вечірній гість
Впав бадьоро, свіжо, дзвінко
На закурені будинки
Зголоднілих передмість.
Відкривай гарячі груди,
Мати-земле! Дощ остудить,
Оживить і запліднить,—
І пшеницею, й ячменем,
Буйним повівом зеленим
Білі села звеселить.
Тема твору: зображення значення благодатного дощу для природи, як винагорода людям за працю.
Ідея твору: оспівування краси та гармонії в природі.
Основна думка: любування красою та гармонією у природі; барви, свіжість та врожай несе благодатний дощ.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш
Тематика: пейзажна лірика.
Художні засоби.
Епітети: «благодатний, довгожданий, сяйвом осіянний, золотий гість», «впав бадьоро, свіжо», «закурені будинки», «зголоднілих передмість», «гарячі груди», «буйним посівом», «білі села».
Метафора: «відкривай гарячі груди».
Персоніфікація: «дощ оживить і запліднить,… села звеселить».
Оклики: Мати земле!
Перелічення: «впав бадьоро, свіжо, дзвінко», «дощ остудить, оживить і запліднить».
Кількість строф – дві.
Вид строфи: шестивірш (секстет).
Віршований розмір: двостопний пеон3: двостопний - у рядку повних дві стопи, закономірність – два ненаголошений склади чергуються з наголошеним і ненаголошеним (UU_U).
Бла | го |дат |ний, | дов|го |жда |ний,
Див |ним | сяй|вом | о |сі |я |нний,
Зо |ло | тий| ве |чір |ній | гість
Впав | ба |дьо |ро, | сві |жо, | дзвін |ко
На | за |ку |ре |ні | бу |дин |ки
Зго |лод |ні |лих | пе |ред |мість.
Схема ненаголошених (U) й наголошених (__) складів, стоп (/).
UU_U / UU_U/
UU_U / UU_U/
UU_U / UU_
UU_U / UU_U/
UU_U / UU_U/
UU_U / UU_
Рими: довгожданий – осіянний, гість – передмість, дзвінко – будинки, груди – остудить, запліднить – звеселить, ячменем – зеленим.
Римування: ААБВВБ – тернарне.
Благодатний, довгожданий,
Дивним сяйвом осіянний,
Золотий вечірній гість
Впав бадьоро, свіжо, дзвінко
На закурені будинки
Зголоднілих передмість.
Зорові образи: будинки, дощ, земля, пшениця, ячмінь.
Слухові образи: дзвінко.
Образи кольорів: золотий, зелений.
