Я також проходжу цю тему
Объяснение:
Дядько Максим відіграє дуже важливу роль у житті хлопчика.Він багато ,чого пережив,тому не хоче ,щоб його племінник робив такі ж помилки,як і він сам у своїй молодості.Зараз він підтримує його,не дає йому розклеюватися.Не може дивитися на свого обуреного на весь світ племінника.Він відкриває йому новий світ,показує ,що треба жити,не забувати для чого рухатися потрібно в житті.Дядько Максим просто не тільки найбішхороший дядько,а щей вірний друг,для хлопчика.Він зрозуміє його,неначе свого близького друга,а не племінника.Я порадила би йому жити життям,і тільки хнюпні і дурні розклеюваються!(Це порада до Петра)
Но несмотря на огромную разницу в судьбе этих двух людей, история капитана Копейкина во многом объясняет, как ни странно, и мотивы поведения Чичикова. Положение крепостных крестьян, конечно, тяжелое. Но и положение человека свободного, если у него нет ни связей, ни денег, тоже может оказаться поистине ужасным. В «Повести о капитане Копейкине» Гоголь показывает пренебрежение государства в лице его представителей к простым людям, отдавшим все этому государству. Генерал-аншеф советует человеку с одной рукой и одной ногой: «...Старайтесь покамест себе сами, ищите сами средства». Копейкин воспринимает эти издевательские слова как руководство к действию — почти как приказ высшего командования: «Когда генерал говорит, чтобы я поискал сам средств себе — хорошо... я... найду средства!»
Даніку вельмі хочацца ў школу. Яна вабіць хлопчыка новым незнаёмым светам, якім жывуць старэйшыя вучні, а яшчэ вельмі хочацца абуць новыя бліскучыя боцікі (першыя ў жыцці!), што мама купіла да школы. У канцы аповесці Даніку дванаццаць гадоў і сярод аднакласнікаў вылучаецца асаблівымі здольнасцямі да навукі. Ён не можа мірыцца з тым, што ў школе дзеці вучацца на чужой мове, што багатыя яго аднакласнікі насміхаюцца з беднасці.
Вялікі ўплыў на Даніка аказалі ўмовы жыцця, а таксама дарослыя. Яму пашчасціла сустрэцца з цудоўнымі настаўнікамі: вясковым чалавекам Міколам Кужалевічам і польскай настаўніцай пані Мар'яй. Мікола Кужалевіч адкрыў Даніку сілу еднасці, братэрства працоўных, гаварыў пра нацыянальную годнасць беларусаў. Пані Мар'я абудзіла любоў і павагу да польскага народа, паказала Даніку працоўную Польшчу, багацце яе літаратуры і мовы. Прайшоў час — і ўжо сам Малец гуртаваў вакол сябе аднакласнікаў, дзяцей беднаты, каб усе трымаліся адзін аднаго.
Але жыццё сутыкала героя і з іншымі настаўнікамі, такіх, як Цаба, Рузя, Дулемба. Хлопчык не мог назваць іх сваімі настаўнікамі, бо тыя ненавідзелі вучняў, абражалі іх, асабліва і пагардліва ставіліся да дзяцей беларусаў.
І галоўны герой аповесці сам стаў вучыць сваіх равеснікаў чытаць на роднай мове. Хлопец многа думаў, аналізаваў убачанае і пачутае, шукаў адказы на пытанні, якія ставіла перад ім жыццё. Таму ў канцы аповесці Данік — не проста хлопчык, а сын свайго народа і ратавальнік сваёй роднай мовы .
40 Нравится