Народився Кіплінг 30 грудня 1865 в індійському місті Бомбей, батько його був професором у школі мистецтв. У 6 років він переїхав до Англії, де жив і навчався в приватному пансіоні.
В 1878 році Кіплінг вступив до військової школи. Оскільки він не проявив особливої тяги до навчання й не зміг заслужити собі стипендію, у 1882 року йому довелося повернутися в Індію, і почав працювати в місцевій газеті.
Саме в ті часи проявилася його велика пристрасть до літератури, тоді ж Кіплінг написав і опублікував перші оповідання
Школою письменництва для Кіплінга стала журналістика. Він стає репортером і журналістом в Індії. Потім подорожує по Азії, США в якості кореспондента. У 1889 році подорожує Англією, потім оселяється в Лондоні, де твори Кіплінга знаходять велику популярність. У 1890 році виходить перший роман «Світло згасло».
В Лондоні, Кіплінг одружується. Але незабаром через матеріальні проблеми переїжджає до родичів дружини у США. Саме там Д. Р. Кіплінг написав свої найвідоміші твори для дітей: «Книга джунглів» (перша і друга книги).
«Книга Джунглів» – перший твір Кіплінга, який приніс йому визнання.
У 1899 році письменник повертається до Англії, в тому ж році подорожує Південною Африкою. Через два роки Кіплінг публікує одне з найбільш вдалих своїх творів – роман «Кім». Серед інших відомих творів письменника: «Пак з Горбів», «Нагороди і феї».
Під час Першої світової війни творчість Кіплінга стає менш плідною, багато часу він проводить, працюючи в Червоному Хресті .
Перше десятиліття 20-го століття принесло Кіплінґові велику популярність. В 1907 році він отримав Нобелівську премію з літератури.
Кіплінг став наймолодшим лауреатом Нобеля з літератури. У момент нагородження йому було всього 42 роки. Цей рекорд не побитий дотепер
Історія створення – вірш був написаний восени 1914 року, через рік після видання першої збірки «Нате!»
Жанр – елегія з елементами послання.
Тема вірша – людське життя; поетичне мистецтво.
Композиція – Вірш написаний у формі монологу-звернення ліричного героя. Монолог можна розділити на смислові частини: риторичні питання про те, навіщо запалюють зірки, розповідь про вдячність Богу за те, що він запалює зірки і освітлює шлях тому, кому це потрібно. На строфи твір не ділиться
Віршований розмір. Для цього вірша характерна тонічна система віршування, більшість рядків не римуються, деякі об’єднані перехресним римуванням.
У центрі вірша ліричний герой, який звертається до оточуючих. Слово «послухайте» привертає увагу, інтригує читача. Далі герой відразу починає свої міркування про зірки.
В. Маяковський вважає, що зірки запалює Бог. Поет лаконічно розповідає, як людина приходить до Всевишнього з проханням освітлити шлях. Життя без зірок здається йому мукою. Коли серце людини освітлюється надією, що зірки знову запалають, вона відчуває себе спокійно, не відчуває страху. У цьому епізоді привертає увагу образ Бога. Автор наближає його до простих людей, вживаючи художню деталь: «жилистая рука». Якщо вирвати цю фразу з контексту, можна подумати, що перед нами звичайна людина, яка багато працює.В останніх рядках автор знову ставить риторичне питання, показуючи, таким чином, що остаточну відповідь на нього ще не дано. Головна думка відображається в рефрені: «Якщо зірки запалюють – значить – це кому-небудь потрібно?»
Вірш написаний у формі монологу-звернення ліричного героя. Його можна розділити на смислові частини: риторичні питання про те, навіщо запалюють зірки, розповідь про вдячність Богу за те, що він запалює зірки і освітлює шлях тому, кому це потрібно.
Художні засоби вірша “Послухайте”
Метафоры – «звезды зажигают», «кто-то называет эти плевочки жемчужиной», «метели полуденной пыли», «врывается к богу».
Эпитеты – «полуденная пыли», «жилистая рука», «ходит тревожный, но спокойный».
