Комедія Мольєра «Міщанин-шляхтич» за своїми змістовими ознаками належить до жанрової групи високої комедії, тобто до твору, в якому комічність зображуваних ситуацій поєднується з серйозною моральною проблематикою. Вводячи до комедії численні пісні, танці, музичні інтермедії, Мольєр, проте, не перетворює свою п’єсу на суто балетне дійство. Усі музично-танцювальні вкраплення в сюжет комедії насамперед доповнюють характеристики героїв, увиразнюючи ті чи інші їхні риси, створюючи необхідний авторові емоційний колорит і водночас пародіюючи тематику і стиль тодішньої салонної літератури. Вбирає до себе мольєрівська п’єса і жанрові ознаки поширених у той час комедії характерів і комедії звичаїв. Якщо в комедії характерів ставилось завдання розкрити морально-психологічний стан героя, то в комедії звичаїв висміювалися традиції, уподобання певного суспільного
В «Міщанині-шляхтичі» головний інтерес глядача прикутий не стільки до сюжетної інтриги, яка вмотивовує розвиток подій, скільки до персони самого Журдена, його думок, переживань, а також до загальних норм та правил поведінки двох представлених у п’єс в тодішнього французького суспільства — буржуа (міщан) і дворян. Є в п’єсі Мольєра і відгуки італійської комедії дель арте та старофранцузького фарсу, зокрема в прийомі введення характерних для цих жанрів паралельних закоханих пар — господарів та їхніх слуг. І всі ці численні й різнопланові жанрові елементи побудови п’єси підпорядковані одній головній меті — створенню комедії, в якій би гармонійно поєднувались професійні художні якості комедійного жанру з високим громадянським покликанням митця — вказувати суспільству на моральні негаразди, які потребують виправлення.
Объяснение:
1. Блок - символизм
Ахматова - акмеизм
Есенин - новокрестьянские поэты
Маяковский - футуризм
Цветаева - не относится ни к одному
2. Конец 19 - начало 20
3. символизм
4. футуризм
5. Есенин
6. Александр Блок
7. Цветаева
8. Есенин
9. Есенин
10. Москве
11. Олицетворение
12. футуризм
13. Гумилёв
14. Анна Ахматова
15. Есенин
16. Блоку
17. гипербола: в сто сорок солнц закат пылал
метафоры: катилось лето, жара плыла, корою крыш, лучи-шаги, двустволка солнц
олицетворение: солнце в образе человека; образные выражения: никаких гвоздей, переведя дух, дней донце;
слова, созданные поэтом: взорим, вспоём, солница.
2)Рассказ К. Г. Паустовского «Телеграмма» учит быть человечными, заботиться о слабых и нуждающихся в защите, пока они еще живы. Потом, потеряв близких, поздно плакать и каяться.
Думаю смысл понятен.