Читаючи повість М. Вінграновського "Сіроманець" я зрозуміл, що її центральними персонажами є вовк Сіроманець та хлопчик Сашко. Образ вовка зображений автором у дещо міфологічному й навіть фантастичному контексті, який тісно пов'язаний із реальністю.
Автор зображує почуття звіра з психологічної точки зору як справжньої людини, тому ми сприймаємо вовка не як хижака, а насамперед як вірного друга хлопчика Сашка. Незважаючи на свій юний вік, хлопчик стає для вовка не лише другом, а й рятівником. Сашко зовсім не боїться Сіроманця, захищає його перед дорослими, допомагає звільнитися із полону. Коли розуміє, що тварина майже втратила зір, то, не роздумуючи, втікає з дому та прямує з вовком у далеке місто, щоб показати його відомим лікарям.
У творі зображено протистояння добра і зла , втілення людської доброти й бережливого ставлення до хижих тварин в образах хлопчиків Сашка та Андрія, беззахисність живої природи перед жорстоким світом людей.
Саме в дружбі та співчутті хлопчика до вовка розкривається гуманізм повісті, та те що добро завжди перемагає зло.
Объяснение:
Герои:
Дети планеты Венера,
девочка с планеты Земля
Тема и идея: Солнце, солнечный свет, счастье, дружба и взаимоотношения.
Краткое содержание: Дети планеты Венера никогда не видели солнца, потому что оно бывает у них только один раз в семь лет. Прилетевшая с планеты Земля девочка Марго рассказывает им, что такое солнце, какую радость оно дарит людям, но они не верят ей, и в день, когда должно показаться солнце, они запирают Марго в чулане. И вот оно долгожданное солнце! Учительница разрешает им выйти на улицу, два часа дети веселились, играли и смеялись, никто не вспомнил про несчастную Марго, запертую в темном чулане. И только, когда солнце ушло, они открыли дверь. Всем было стыдно, потому оказалось, что Марго никого не обманывала. Загремел гром, упали тяжелые капли дождя, началась гроза. сверкала молния... Дети пошли открывать чулан, чтобы выпустить Марго и опять ждать семь лет до одного дня лета.
Объяснение:
