Кожен народ відрізняється один від одного своєю мовою, своєю культурою життя і ще багато чим. Але в одному вони єдині. У кожної країни є своя пісня, щира і яскрава, а головне - дуже рідна для свого народу.
Кожен народ втілює в пісні свої мрії і бажання, красу і фарби рідного краю. Оспівує в ній свій народ, свою історію. Красу будь-якої народної пісні важко висловити. Її треба тільки почути. Адже в кожну пісню народ вкладає найдорожче і найцінніше що у нього є - свою душу і своє слово.
Прослухавши народні пісні можна зробити висновки про людей, які живуть в тій чи іншій країні. У цих піснях використовують не тільки красиві слова, які здатні захоплювати, а й весь сенс життя свого народу.
Більш того, багато країн дуже співучі, слухаючи народні пісні яких, захоплює не тільки дух, але слух кожної людини.
Навіть у віршах відомих поетів не вистачає тієї краси, яка присутня в пісні. Не одна пісня сучасності не може зрівнятися з народною піснею. Адже колись, в давнину, люди об'єднувалися в великі колективи і складали вірші, на які згодом клали музику і в результаті отримували справжній шедевр, який визнають на даний момент.
Завдяки пісні можна виразити свої щирі почуття, своє бачення і свої прагнення. Народна пісня показує наскільки люди люблять свою країну і готові заради її благополуччя і процвітання.
Пісня - є колиска кожного народу. Вона здатна зцілювати і надавати натхнення та наснаги. Вона дозволяє відчути впевненість в завтрашньому дні.
У роки, коли відбувалися страшні війни, люди йшли з піснею в бій і з піснею поверталися з нього.
У народній пісні люди переживають свої найбільші страхи, найщиріші почуття, найбільшу любов до свого рідного краю і до людей, які живуть разом з ними в найріднішої і найяснішої країні.
Народна пісня і справді є душею кожного народу. Вона загартовує і наділяє силою кожного жителя своєї країни.
"Самый непростительный грех по отношению к ближнему своему -это не ненависть, а равнодушие. Равнодушие - сущность бесчеловечности." Бернард Шоу
Пройти мимо чужой беды или близким,безразлично созерцать горе,проблемы вокруг,думая только о себе или попытаться сделать мир лучше,подарить надежду,проявить сострадание -это личный выбор каждого человека,зависящий от него самого.В литературе много примеров равнодушных героев-эгоистов,но гораздо больше персонажей стремящихся разделить радости и горе окружающих,дающих людям теплоту своей души.Отзывчивые люди нам стать добрее,сделать жизнь светлее и лучше.
Равнодушие-это нравственная проблема,делающая человека бесчувственным,а его жизнь пустой и серой.Классический пример равнодушия описан в пьесе М.Горького "На дне".Безразличие к проблемам близких,нежелание прийти на отозваться на чужое горе,опустило обитателей ночлежки на самое дно жизни,сделав их существование невыносимым,безразличным даже к самим себе.Другой образ равнодушия создан А.Чеховым в рассказе "Тоска",где равнодушие окружающих,их безучастность и нежелание даже выслушать человека делают горе извозчика Ионы невыносимым.Не найдя сочувствия и понимания у людей,Иона изливает свою душу лошади.Обливаясь слезами,он рассказывает о смерти сына единственному близкому существу,своей лошади.
Создавая образы различных людей в своих произведениях,авторы призывают нас быть более внимательными,добрыми к окружающим,проявлять сострадание и отзывчивость к ближним,не оставаться равнодушными к страданиям людей.Тогда наша жизнь наполнится особым смыслом,а мир станет добрее и прекраснее.
"Сочувствие - это равнодушие в превосходной степени. "
Дон-Аминадо