Перш за все, модернізм відзначився увагою до естетичних цінностей, а не до суспільних потреб, обстоюванням справжньої свободи творчості, орієнтацією на кращі зразки європейської літератури. Крім того, кожна стильова модерністська течія на українському ґрунті була відмінною від аналогічної в європейській літературі.
Так, творчість М. Коцюбинського, В. Стефаника, Г. Косинки позначена рисами імпресіонізму, проте письменники, змальовуючи події, «пропускають» їх не через власне «я», як це було у літературі західній, а через душі дійових осіб.
Українські футуристи, на відміну від італійських, не оспівували війн, але заперечували літературну класику й мистецтво взагалі. Основоположник українського футуризму М. Семенко, наприклад, стверджував, що для нього не існує авторитетів, традицій, він «сам собі предок». Проте М. Семенко чимало зробив для оновлення українського віршування.
Символізм в українській літературі, представлений творами О. Олеся, М. Філянського, Г. Чупринки, П. Тичини, Д. Загула та інших, хоч і розвивався під впливом символізму в літературі російській, був позбавлений містики, притаманної останній. Натомість у творах українських поетів-символістів — музичність, широка кольорова гама, сила звукового образу. Захоплені національною ідеєю, вони створюють відповідну систему образів-символів: пустеля — Україна, самотня сосна як уособлення рідного народу в ліриці О. Олеся, вітер у П. Тичини символізує революційні та національно-визвольні сподівання народу.
Особливості модернізму, порівняно з іншими течіями:
Объяснение:
Поява модернізму не була випадковою. Варто зазначити, що у філософії початку XX століття стали переважати песимізм, ірраціоналізм та індивідуалізм. Традиції художньої культури, побудовані на класичних зразках реалізму, коли дія відбувається в певний час, в конкретному місці, а сюжет твору є стрижнем, навколо якого обертаються всі герої і події, були зруйновані.
Новий погляд на світ, як завжди, встановили вчені. Цього разу це були філософи і психологи. Так, французький філософ, викладач університету А. Бергсон доводив, що людина може осягнути природу явищ, «життєвий порив», якщо звернеться не до розуму, а до інтуїції. Тобто для розуміння особливостей художньої творчості і пізнання більше значення мала інтуїція, а не інтелект.
В детстве я очень любила сидеть на лужайке и рассматривать цветы, траву, всяких букашек и паучков. Меня завораживали постоянно меняющиеся картины природы - я сидела на холме, внизу расстилалась река, а в отдалении шумел густой лес, словно на картинах Шишкина. К своим семи годам я уже знала названия всех насекомых и птиц могла рассказать, какой цветок когда зацветает и какая трава для чего полезна.
Поэтому когда я увидела это странное создание, то очень удивилась - ни разу до тех пор я не встречала такого! Я не знала даже, к кому его отнести - это создание было похоже на кузнечика, только более крупного, сантиметров пять в длину, и имело огромные глаза - но не фасеточного типа, что часто встречается у насекомых, а глаза очень похожие на человеческие, и притом голубые. Создание имело ноги и руки, напоминающие человеческие, только очень-очень миниатюрные.
Я следила за существом пристально, зачарованная его огромными глазами. Оно ползло по травинкам и листочкам и временами прикасалось лапками-«ручками» к цветам - это напоминало прикосновение волшебной палочки. А вслед за странным созданием тянулся след - очень похожий на иней, белый, состоящий из маленьких снежинок. Я протянула руку и потрогала след - это и правда был снежный след... холодный снег в разгар лета, представляете?
Совсем еще ребенок, я все же поняла, что столкнулась с чем-то неизведанным, и решила взять это насекомое домой, чтобы показать родителям. Но едва я дотронулась до спинки странного существа, как почувствовала внутри необоримый ужас и внутри меня явственно прозвучали слова: «Не делай этого». Мне не хотелось быть трусихой, и я все же зажала насекомое в руке - и тут по моему телу словно сильный электрическим разряд. Я закричала, выронила это существо и пустилась бежать...
Родители сочли мои россказни про «электрическое насекомое» следствием перегрева на солнце. Уже став взрослой, я прочла одну книгу, где говорилось о феях - описание фей было очень схоже с внешним обликом того странного существа. Неужели я тогда и правда увидела волшебное создание - фею?