Объяснение:
Головна героїня казки - дівчинка Аліса, яка живе в Англії. Чари, затягує тебе в книгу, починається з перших же сторінок: в фантастичний світ Алісу захопив незвичайний білий кролик, одягнений в жилетку і з годинником на ланцюжку. Прохід в країну чарівництва був кролячу нору, крізь яку Алісі довелося довго падати.
З дівчинкою відразу стали відбуватися небачені чудеса. Коли вона що-небудь з'їдала або випивала, то змінювалася в розмірі, виростаючи або зменшуючись. Ще їй довелося зустріти чимало різних незвичайних героїв. Один з моїх улюблених персонажів - Чеширський кіт. Він був веселим, безстрашним, мудрим, смішно жартував і був твердо впевнений, що в їхньому світі все божевільні. Кот допомагав Алісі, був її провідником і радником в цій незвичайній країні. Він навіть не боявся червоною королеви, міг посперечатися з нею і залишитися при цьому неушкодженим. Ще кіт міг ставати невидимим. А через те, що Алісу його раптове зникнення лякало, робив це поступово.
1-Основные элементы композиции рассказа:
1. Завязка
2. Развитие действий
3. Кульминация
4. Развязка
также можно выделить повествование, описание, диалог, монолог, вставные рассказы и лирические отступлени я.
2-кульминация - самый напряженный момент повествования, апогей
3-) этот нищенски синий и заплаканный лёд.
(вроде эпитет)
2) О, бледный май, задумчивый, КАК ОСЕНЬ...
(сравнение)
3) ВСЯ ГРУДЬ РЕКИ приникнет к небосводу...
(метафора)
4) И свистит,и бормочет весна...
(олицетворение)
5) Охватило всю душу сиренями...
(метафора)
Объяснение:
Т. – человек избалованный и распущенный, опьяненный сознанием своей силы. Богатство, род, связи – все обеспечивает ему вольготную жизнь. Т. проводит время в обжорстве, пьянстве, сластолюбии. Унижение слабых, вроде травли зазевавшегося гостя медведем, – вот его удовольствия.
При всем этом Т. – не прирожденный злодей. Он очень долго дружил с отцом Дубровского. Поссорившись с ним на псарне, Т. мстит другу со всей силой своего самодурства. Он с взяток отсудил у Дубровских имение, довел бывшего друга до умопомешательства и смерти. Но самодур Т. чувствует, что зашел слишком далеко. Сразу после суда он едет мириться с другом. Но опаздывает: отец Дубровский при смерти, а сын прогоняет его вон. Образом Т. Пушкин показывает, что беда не в самом помещике, а в социальном устройстве русской жизни (крепостное право, всесилие дворян) . Оно развивает в непросвещенном дворянине веру в свою безнаказанность и безграничные возможности («В том-то и сила, чтобы безо всякого права отнять имение») . Даже любовь к детям искажается в Т. до предела. Он обожает свою Машу, но делает ее несчастной, выдав за богатого, но нелюбимого ею старика. Самодурство Т. отражается и на его крепостных. Они также спесивы, как и их хозяи