Нестор-літописець – визначна людина для Київської Русі. Жив він на території сучасної України у 10-11 столітті. Точні роки його народження та смерті невідомі, бо достовірних пам'яток того часу залишилося не так вже і багато.
Основним напрямом його діяльності, як можна здогадатися, виходячи з ім’я – це написання літописів. Крім того, він відзначився у руській історії ще й як агіограф, тобто людина, що описувала життя святих.
Насправді, він був ченцем, тобто відмовився від радощів плоті для визволення власної душі. Нестор досяг великих чеснот
на поприщі монаха, але цього йому було мало. Основною ціллю для нього було – звільнитися від тілесних кайданів, щоб стати справді достойним служіння Богу.
Як би там не було, але книжна справа була для нього найважливішою. За його власним виразом, саме книги можуть навчити людину мудрості, та привести до покаяння. Читання книг Нестор зводив до розмови з Богом або його земними поплічниками – святими. Звісно, мова ішла саме про церковні книжки, і ні про що інше.
Объяснение:
Кохання – відчуття, що може підняти людину до хмар і може її опустити нижче океану.
Вчені до сих пір намагаються зрозуміти і пояснити таке явище, як кохання.
Що це, почуття чи відповідальність перед іншою людиною?
Напевно, все в одному.
Не дарма, складено стільки пісень та віршів про кохання.
Кохання здатне зробити людину щасливою, якщо воно взаємне.
Воно дає крила і робить людину добрішою і здатною на героїчні справи.
Але коли кохання не взаємне, то воно може зробити людину нещасною. Не взаємне кохання завдає болю людині.
І лише взаємність призводить до щастя, порозуміння і навіть здоров’я.
Адже коли людина щаслива, вона стає і більш здоровішою.
Объяснение: