Якось завітавши до Шерлока Холмса, доктор Вотсон застав у нього містера Вілсона — огрядного літнього джентльмена з вогняно-рудим волоссям. Щоб ознайомити знаменитого сищика зі своєю справою, цей пан приніс газету, у якій було надруковано оголошення:
«Спілка рудих
У рахунок посмертного дару покійного Ієзекїїля Гопкінса з Лебанова, штат Пенсільванія, США, відкрито ще одну вакансію, на яку має право член Спілки; платня чотири фунти на тиждень за суто номінальну службу. Кожний чоловік з рудою чуприною віком понад двадцять один рік, здоровий тілом і духом, може бути прийнятий до Спілки. Звертатись особисто в понеділок об одинадцятій годині в контору Спілки, Фліт-стріт, Попс-корт, 7».
— Що це, хай йому всячина, може означати? — вигукнув я, прочитавши дивне оголошення двічі.
Холмс задоволено захихотів і аж засовався у своєму кріслі — ознака того, що в нього піднесений настрій.
— Не дуже ординарне оголошення, еге ж? — спитав він. — А тепер, містере Вілсоне, поверніться назад і розкажіть про себе, про свою домівку і той вплив, який це оголошення справило на ваше життя. А ви, докторе, зверніть увагу, що це за газета і за яке число.
— Це «Морнінг кронікл» за двадцять восьме квітня тисяча вісімсот дев’яностого року. Рівно два місяці тому.
— Чудово. Далі, містере Вілсон.
— Ну, я вже казав вам, містере Холмс, — мовив Джейбез Вілсон, витираючи з лоба піт, — що маю невеличку позичкову касу на майдані Кобург,неподалік Сіті. Діло не дуже велике, і останніми роками я ледве заробляв собі на прожиття. Колись я мав двох помічників, але зараз — лише одного; мені було б важко і одному платити, але він згодився працювати за половину платні, аби вивчити справу.
— А як звуть цього послужливого юнака? — спитав Шерлок Холмс.
— Вінсент Сполдінг, і він давно вже не юнак. Важко сказати, скільки йому років. Вправнішого помічника, містере Холмс, годі й шукати. Я чудово розумію — він міг би влаштуватися набагато краще і заробляти вдвічі більше від того, що я йому плачу. Але, кінець кінцем, як він задоволений, то нащо мені підказувати йому такі думки?
Объяснение:
навiрно так)
Мальчик
Главный герой рассказа В. Распутина «Уроки французского» - одиннадцатилетний мальчик. Учится он в пятом классе. Мальчик скромен, одинок и даже диковат. Находясь далеко от своей семьи, проявляя самостоятельность, он старается оправдать доверие родственников.
Автор в образе мальчика показывает, казалось бы – оксюморон, взрослого ребенка. Мальчик не берет подачек в виде еды, у него есть гордость. У него действительно сильный характер, он не жалуется на трудности в жизни.
Примечательно, что имени у героя нет, называют его либо просто мальчиком, либо главным героем. Тем самым автор пытается сказать, что главное для него – содержание.
Учительница Лидия Михайловна
Главный герой достаточно умен, хорошо учится в школе, однако у него проблемы с французским языком. Поэтому с ним начинает заниматься учительница Лидия Михайловна.
Так как действие рассказа происходит в послевоенное время, автор указывает на бедность мальчика. Учительница видит это и предлагает мальчику играть на деньги, благодаря чему герой перестает голодать.
Поступок молодой учительницы – настоящий подвиг. Она внимательна к своим ученикам, ей небезразлична судьба мальчика. Лидия Михайловна фактически готова была просто делиться едой с героем, но, получив отказ, не отчаивается и придумывает другой , тем самым мальчика от голода.
Директор школы Василий Андреевич
Однако у директора школы другая педагогика. В целом его образ – олицетворение тирана. Директор с двадцатилетним стажем - строгий человек, его боятся все ученики школы, так как он любит ругать учеников и доводить их до слез. Он не хочет понимать причину поступков учительницы. Василий Андреевич осуждает ее за "развращение" ученика. Поэтому Лидии Михайловне приходится уехать на родину.
Однако она не забыла о человеке, который привел ее к такому результату. Она не злится на него, а наоборот – желает ему только добра. Автор указывает на деталь: она отправляет мальчику яблоки, которые он никогда в жизни не ел.Мальчик, учительница и директор – основные герои произведения. Они раскрывают весь конфликт понять основную идею произведения: быть человеком в любой ситуации.
