Федір Михайлович Достоєвський народився в Москві 30 жовтня (11 листопада) 1821 у сім’ї лікаря. 1838-1843 – навчався в петербурзькому Військово-інженерному училищі, закінчивши яке, вступив у креслярський інженерний департамент.
1844 – вийшов у відставку і зайнявся літературною діяльністю. Вперше в 1846 опублікував роман «Бідні люди», потім повість «Двійник». З 1847 стає учасником революційного гуртка М. В. Петрашевського, захоплюється ідеями утопічного соціалізму. У 1849 був заарештований і засуджений до смертної кари, заміненої 4-річною каторгою. Згодом написав кілька творів про каторгу, найбільшим з яких стали «Записки з Мертвого дому» (1861-62).
28 січня (9 лютого) 1881 Достоєвський Федір Михайлович вмирає через різке загострення хвороби емфіземи.
Михайло Коцюбинський,"На небі сонце"
Художні засоби.
Епітети: тихо пливе, блакитними річками, зелених берегах, тонких кусів, зелений серпанок, твердий, безостий колос, хвилясті хребти, я самотній.
Уособлення: пливе річками льон, ячмінь тче серпанок, ловить нога, волошки дивляться, вони хотіли бути, пішла пшениця, колос б'є по руках, стебло лізе, пшениця біжить за вітром.
Метафора: стежки зміяться, спокійно в зелених берегах.
Порівняння: «На небі сонце - серед нив я», «волошки … хотіли бути як небо і стали як небо», «пшениця … біжить за вітром, немов табун лисиць», «я … самотний на землі, як сонце на небі».
Риторичне запитання: «Коли сьому край буде?»
Кольори: жовте сонце, блакитний льон, зелені береги, зелений серпанок, сині волошки, руда пшениця.
Настрій: безтурботний, замилуваний.
