Журавльов Сакура наді мною \ Журавлі в небесах пролітають, кричачи. \ Вірно, в бухті Аютігата \ Нині схлинув прилив з берегів. \ Журавлі наді мною пролітають, кричачи ... Такеті Курохіто. Переклад А. Глускиной журавліВдаль журавлі кудись до весни Летять, а нам благі сняться сни. Послухайте мене: ми не повинні Любити красунь, що не тримають слова. Караджаоглан. Переклад Н. Гребньова журавліВедь ще вчора я вночі з милою був, \ А мені здається, що цю мить далекий, \ Немов журавлі, \ Що в небесах летять, \ Торкаючись до білих хмар ... Пісні Східних Японських провінцій. Переклад А. Глускиной журавліВесенній ліс співучий і світлий, \ Черни і радісні поля. \ Сьогодні я вперше зустрів \ За старою клунею журавля. Микола Гумільов МАРКІЗ ДЕ Карабас С. Ауслендер журавліВон журавлі у вечірній час Курличат і летять далеко, Сурма і погляд улюблених очей Ось чому героя шлях відзначений. Караджаоглан. Переклад Н. Гребньова журавліВсе рідше в небесах бензинових почуєш журавлиний поклик. Все монолитней в магазинах суцільного масиву Муравльов. Андрій Вознесенський журавліЗа грізним ревом літаковим Ніхто не бачив, як пройшли Незрозумілим клином перелітним У холодному небі журавлі. Анатолій Жігулін1969 журавліЗа журавлів, вони навздогін спеці Звідси відлітають щороку. Нехай всі вони повернуться до нас весною, І нехай вдалий буде їх політ. Расул Гамзатов. Переклад Н. Гребньова журавліЗа холодіючими каймою \ Пливуть, ховаються далеко \ Над Кянепшой і Кострома, \ Над Юр'єв-Польському журавлі. Михайло Дудін журавліЗолотое, безглузде ранок. П'ятиглава церква вдалині. А в душі одппоко і смутно. І летять далеко журавлі. Анатолій Жигулін журавліЗолотое, безглузде ранок. П'ятиглава церква вдалині. А в душі одппоко і смутно. І летять далеко журавлі. Анатолій Жигулін Журавльов раптом почули всі гості, Як хтось скрикнув на Поглянь на небо, Тимофій, накликати Ивик журавлів! »І небо раптом покрилося імлою, І над театром, крізь туман, Промчав низько над землею Пернатих грізний караван. Фрідріх Шиллер. Переклад М. Заболоцького Журавльов журавлі, на північ відлітаючи, \ Кричать над плоскогір'ям, кольору дині, \ Що знали про поезію Китаю Лише в Мейссене, в епоху Марколіні. Георгій Іванов Журавльов журавлиним клином \ порохова серпанок тане \ над Сахаліном, \ і, перечекавши сторіччя, - \ поки вона розтане - \ валуни вростають \ глухими корінням в землю Юрій Кабанков З книги «Хто є вітром» Журавльов кличем, повним весняної новиною, і кожної жилочкою в крилі, і тієї \ нестримної любов'ю, якої тісно на землі! \ Вони пройшли такі дали. вони летіли стільки днів! Вони, напевно, так втомилися, що і не думають про неї. Маргарита Агашина 1962 ЖУРАВЛІ Журавльов кличем, повним весняної новиною, і кожної жилочкою в крилі, і тієї \ нестримної любов'ю, якої тісно на землі! \ Вони пройшли такі дали. вони летіли стільки днів! Вони, напевно, так втомилися, що і не думають про неї. Маргарита Агашина 1962 ЖУРАВЛІ Журавльов, першим теплом перо обпаливши, \ свій будинок розгледівши далеко, \ пливуть запізнілі журавлі, \ як небесні кораблі. Булат Окуджава 1956 Журавлі Журавльов, першим теплом перо обпаливши, \ свій будинок розгледівши далеко, \ пливуть запізнілі журавлі, \ як небесні кораблі. Булат Окуджава 1956 Журавлі Журавльов, проводжаючи журавлів. \ Мріяв він в дитинстві: «Ось і мені б \ Над тихою вулицею моєї, \ Як журавлі, кружляти в небо». Петро Комаров ЖУРАВЛИК це ж начебто крові, на кшталт піску \ клопіткий, знаєш, такий журавлик паперовий \ зразок крові, знаєш, на зразок води \ щось типу колючого колоска \ це під шкірою ворушиться лялькове, чудное \ щось бурмоче, мляве, паскудне, смішне \ зразок обпаленого, шорсткого черепка, \ що йде в рознос з легкого молотка Станіслав Львівський Вірші 1996-98 рр. Вавилон 2000 це ж начебто крові, на кшталт піску журавліКогда ночами, повні смутку, \ Чути у моря крики журавлейІ поволокою туман \ Пливе у морську далечінь, - \ Сумую я про батьківщину моєї! Отомо Якамоті. Переклад А. Глускиной журавліЛучше б сніг та хуртовину Зустріти грудьми радий! Немов як з переляку розкричався, на південь Журавлі летять. Афанасій Фет
Елисей просит у сил природы, обращаясь к "красну солнцу", "месяцу ясному" и "ветру буйному". Королевич сначала хвалит их, проявляя уважение к силе и могуществу сил природы, а потом уже спрашивает о «невесте молодой» и просит о
Свет наш солнышко! Ты ходишь Аль откажешь мне в ответе? Круглый год по небу, сводишь Не видало ль где на свете Зиму с тёплою весной, Ты царевны молодой? Всех нас видишь под собой. Я жених ей…
Но Солнце не может юноше: оно не видело «девы красной»: слова, обращённые к Месяцу:
Месяц, месяц, мой дружок, Аль откажешь мне в ответе? Позолоченный рожок! Не видал ли где на свете Ты встаёшь во тьме глубокой Ты царевны молодой? Круглолицый, светлоокий, Я жених ей… И, обычай твой любя, Звёзды смотрят на тебя.
К сожалению, и мудрый и могучий Месяц не смог Королевичу… Но Елисей не отчаивается и обращается за к Ветру: Ветер, ветер! Ты могуч, Кроме Бога одного. Ты гоняешь стаи туч, Аль откажешь мне в ответе? Ты волнуешь сине море, Не видал ли где на свете Всюду веешь на просторе, Ты царевны молодой? Не боишься никого, Я жених её…
Горькую весть приносит Ветер королевичу Елисею: его любимая, оказывается, мертва: …Не видать ничьих следов вкруг того пустого места – В том гробу твоя невеста…
Как жаль бедного юношу! Но ведь сказка на то и сказка, чтобы в ней совершалось невозможное, чтобы добро одерживало победу над злом. Верная и преданная любовь королевича Елисея, вера в то, что он отыщет свою невесту юноше пробудить от волшебного сна свою возлюбленную. Сказка заканчивается свадьбой Царевны и Елисея - торжеством любви и верности.
