Прочитавши однин з найвідоміших творів Оноре де Бальзака, повість «Гобсек», я замислився над багатьма питаннями: чому прагнення Гобсека ствердитися у житті та суспільстві привели до однієї єдиної пристрасті — нескінченого накопичення золота? Яким чином у героєві поєдналися дві такі різні людини, як скнара і філософ? Чому важке життя зробили Гобсека не наділили його мудрістю а лише зробили жадібним? Та й ще багато «чому?» і «як?».
Яким би не став головний герой повісті, але він добре засвоїв таке важке ремесло, як життя. Я вважаю, що у нього є чому повчитися. Адже Гобсек був надзвичайно працьовитим, він мав велику силу волі і проникливий розум. Він вчився на своїх помилках, з яких витягав максимум користі і потім двічі не помилявся в такій же самій ситуації. Та, на жаль, свої позитивні якості він прикладав не для того, щоб робити своє життя щасливим, а лише для того, щоб накопичувати багатство
Перенісши багато примх долі, Гобсек сформулював власні життєві принципи, яких і притримувався усе життя. Він не вірив ніяким переконанням, бо вони частіше усього залежали від обставин і часу, єдиним справжнім почуттям, яке було властиве людям, він вважав інстинкт самозбереження, а золото для нього було «найнадійніше земне благо», яке дає людині незалежно від її стану можливість «панувати над світом». І дуже шкода, що пристрасть до накопичення багатства перемогла в Гобсекові по-справжньому гарну людину, адже природою в ньому були закладені достоїнства та риси характеру, які б могли зробити його шановною людиною.
З погляду на історію про Гобсека, я можу сказати, що кожен з нас повинен вчитися жити. Треба вміти планувати своє майбутнє, вміти ставити перед собою реальну мету. Треба вміти працювати, вміти вчитися не на своїх, а на чужих помилках, треба прагнути до реалізації усіх своїх можливостей.
Особисто я бажаю відбутися у житті як справжня особистість. Я хочу, щоб мене поважали не тільки як гарного професіонала у своїй справі, а й як гідну та чесну людину. Я ні в якому разі не хочу, щоб головним для мене стали гроші, хоча при цьому планую заробляти стільки, скільки потрібно для того, щоб ні в чому не потребувати, словом, жити нормальним повноцінним життям.
Объяснение:
Кожна особистість, унікальна, незвичайна та неповторна, отримала найцінніший подарунок від долі – своє життя. Воно дане лише один раз і для кожного своє. Особливе чи звичайне, щасливе або сумне, довге чи коротке, життя тягнеться від першої днини і до останньої, і не можна цей шлях пройти двічі.
Для того щоб не відчувати провини перед самим собою у літні роки, не кпинити себе за те, що життя прожите даремно, необхідно на самому початку життєвої дороги замислитись: чого я хочу досягти в своєму житті?
Кожну людину від природи наділено якимись здібностями, талантами, щоб, використавши їх, вона могла розпорядитися своєю долею. Але самих талантів мало, слід іще працювати над собою, виховувати в собі твердий характер, міцний стержень, що до вистояти під час якихось життєвих негараздів, вчитися чемних звичок, щоб за будь-якої ситуації виглядати людиною цивілізованою, розвивати в собі певні вміння, які знадобляться в побуті чи при виборі майбутньої професії, володіти активною життєвою позицією.
Але найголовніше в житті – стати хорошою людиною. Що це значить? За будь-яких умов поводити себе чемно, ввічливо, ставитись з повагою до людей.
Бар шундый кешелэр, алар кон саен, систематик рэвештэ, эшли алмыйлар. Алар бары тик узлэре яраткан, жайлы булган эшне генэ эшли алалар.
Мондый кешелэр хезмэтнен хормэтен анлый алалар микэн?. Минем уйлавымча, юк. Халык экиятлэрен искэ тошерсэк, кубесенен геройлары ялкауланып, бер нэрсэ эшлэмичэ, бай, тук, бэхетле буласылары килэ. Элбэттэ, экиятлэрдэ халык узенен жинел тормыш турында хыялларын курсэткэн. Лэкин хэзерге заманда эшлэмэсэн, ничек кенэ яшэрсен микэн? Мэкальдэге сыман: «Кем эшлэми, шул ашамый».
Уз эшлэрен яратып, мавыгып эшлэгэн кешелэр – бэхетлелэр. Уз эшен яхшы белгэн кешелэрне «алтын куллы» дип эйтэлэр, аларны ихтирам итэлэр. Эдэбияттэ язучылар хезмэт кешелэре турында хэрвакыт зур ихтирам белэн сойлилэр – алар чын хезмэт кешелэренен ни хэтле коч туккэннэрен белэлэр.
Бу доньяда ботен нэрсэ хезмэт белэн ясала. Житкерелгэн йортларга, пешкэн ипигэ, теккэн киемгэ кеше хезмэте кергэн. Элбэттэ, ил байлыклары кешелэрнен бэхете очен ясала. Бары тик хезмэт кенэ кешене акыллы, туземле итэ. Чынлап та, «хезмэткэ – хормэт», - дип, татар халкы юкка гына эйтмэгэн.