Головний герой казки дід спочатку робив погані вчинки: зрубав дерево, зруйнував хатку хухи-моховинки, кинув сокирою, щоб убити хуху, та тільки поранив їй ніжку. але після того як хухи врятували йому життя, дід змінив свою думку про цих істот і віднині розповідав людям про них тільки гарне. фантастичні істоти в казці — хухи лісові, пе-черниці, очеретянки, бур’янки, степовички, байрачні, левадні та хо, зокрема хо-суковик, лісовик добро і зло в казці «хуха-моховинка» носії добра в казці — хухи та хо. носій зла — дід, який спочатку зруйнував житло моховинки, а потім зробив її кривою на все життя. та василь королів-старий розриває коло зла. коли дідові потрібна була , хуха-моховинка забула свої образи і врятувала його та ще й покликала інших лісових істот. у казці «хуха-моховинка» королева-старого добро несуть фантастичні істоти, а зло — людина. опис зовнішності хухи-моховинки хуха-моховинка це дуже маленька й легенька лісова істота.вона м’яка на дотик,вкрита довгою зеленою вовною,має голі мордочку і лапки.хуха маленька як кошенятко.вона вірна й товариська,якщо у якоїсь тваринки лихо — завжди .ще вона дуже працьовита. «як і всі інші хухи, моховинка так само мала мінливу вовничку, яка враз сама собою робилася того кольору, що й ті речі, біля яких бувають хухи. моховинка найчастіше була зеленою, бо рідко відбігала від своєї зеленої хатки. але ж коли вона бігала по соснових старих глянцях, що лежали на землі, то ставала такою ж рудувато-червоною, як вони. біля потоку була вона блакитною, як вода, на піску — жовтою, як пісок, між кущами шипшини — рожевою, на вересі — фіалковою, на снігу ставала білою». «була вона й сама пухка, як мох. мала довгу вовничку, що, мов шовком, вкривало все її тільце. сама тільки мордочка була голенька й нагадувала садову жовто-фіалкову квіточку — «братики». та були ще в неї голенькі зісподу, рожеві лапки». «хухи не можуть говорити, доки бувають невидимі. вони тільки пищать, як мишки, або муркочуть, як котики. сили вони також не мають, бо легенькі, як пушинка, а м’якенькі, як вата». чого вчить казка»хуха-моховинка»? казка вчить нас любити і берегти природу, тварин, людей. засуджує тих людей, що незаконно рубають дерева, неуважно ставляться до тварин. слід пам’ятати слова з біблії про те, що на зло потрібно відповідати добром. і тоді добро повернеться.
В авторской сказке, несмотря на присутствие доли вымысла есть и народная, фольклорная основа. Писатели опирались на те знания, которые у них уже имелись.
1. Народная сказка - творение коллективное. она создаётся народом. Литературная сказка всегда имеет конкретного автора. 2. В народной сказке поднимается общечеловеческая проблема, значимая для всех. В авторской сказке проблема может быть и узкой, важной для конкретного автора или героя. 3. Идея народной сказки заключается в нравоучении, народной мудрости. Идея литературной сказки - выявление авторской позиции, его отношение к поставленным проблемам. 4. Сказочные приёмы (троекратные повторы, магические числа, нарушение запрета... ) в рамках народной сказки обязательны. В литературной сказке их присутствие или отсутствие решается автором. 5. В народной сказке язык (эпитеты, сравнения, устаревшие и диалектные слова, слова с уменьшительно-ласкательными суффиксами) встречаются постоянно, так как отражают народную речь. В авторской сказке их использование является авторским средством придания произведению сказочной формы. Наряду с ними присутствуют оценочные эпитеты, метафоры, описания природы, внешности и т. д. 6. В народной сказке всегда есть присказка, зачин, конец. В литературной сказке один или несколько компонентов могут отсутствовать. 7. Авторская сказка статична, не может изменяться с течением времени. Народная сказка - это жанр устного народного творчества, поэтому она может изменяться по мере передачи её из уст в уста. 8. В народных сказках добро всегда побеждает зло. В авторской сказке конец может быть менее оптимистичным.
