М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
Drzk
Drzk
07.11.2020 04:42 •  Литература

Іть ! потрібна цитатна характеристика образу руської землі з поеми "слово про похід ігорів"!

👇
Ответ:
Слово про похід Ігорів» характеристика героїв Ігор. Головний персонаж твору — Ігор. Це руський князь, який лю­бить свою батьківщину й без вагань готовий віддати за неї життя. Ігор Святославич — чесний і відкритий, гордий і відважний. Це лицар, який зневажає смерть, а полон для нього — найбільша ганьба: «Лучне ж бо по­тятим бути, — говорить він, — аніж полоненим…» Вислів цей став кри­латим. Надзвичайну мужність і рішучість Ігоря засвідчує не лише його поведінка в бою, а й нехтування лиховісними віщуваннями природи. Хто інший у ті часи зважився б вирушити в похід після страшного зна­ку — затемнення сонця? А Ігор вирушає! Хоробрість Ігоря не раз відзна­чають також Всеволод і Святослав, називаючи його сміливим соколом. Усі ці властивості викликають симпатію до князя. Разом із тим ми засуджуємо Ігоря за необачність, недалекоглядність і славолюбство. Він надміру запальний, тому неспроможний тверезо оцінити ситуацію. Йо­го поспішність призвела до трагедії: дружина повністю розгромлена, ти­сячі жінок стали вдовами, тисячі дітей — сиротами, князі пересіли «із сідла золотого та в сідло невольниче», а головне — відкрилися навстіж ворота для нових спустошливих нападів половецьких орд. Святослав. Відповідно до ідейного змісту твору, автор називає Свято­слава великим, грізним київським князем. Як видатного полководця, його вихваляють «німці і венеціанці, греки іморава». Святослав зображений пік­лувальником про долю рідної землі: спустошення Русі через князівські між­усобиці та напади кочівників відгукуються в серці болем. Та й хіба можна бути байдужим, коли узбережжя рік «засіяні кістками руських синів»? Святослав — видатний державний діяч, справжній патріот і шляхет­на людина. Картаючи Ігоря й Всеволода за свавілля, що призвело до но­вого лиха, він звертається із закликом до інших князів помститися «за землю Руськую, за рани Ігореві, сміливого Святославича». Цим він хоче об’єднати всіх князів, щоб зміцнити Київську державу, зробити її могут­ньою і незборимою. Автор «Слова…» оспівує мудрість і хоробрість Свя­тослава, адже великий князь київський не лише об’єднав руські землі, а й успішно переміг половців. Ярославна. Дізнавшись про поразку русичів, поранення й полон чо­ловіка, Ярославна ладна на край світу полинути до милого її серцю му-жа-друга, щоб обтерти криваві рани на його дужому тілі… Зауважимо: у невтішному горі Ярославна благає сили природи зменшити муки не лише свого мужа, вона вболіває й за інших воїнів-ру-сичів. Як це благородно! Отже, Ярославна не лише вірна дружина, а й свідома громадянка своєї держави, полум’яна патріотка, що виступає від імені «жон руських». Гуманна княгиня — заступниця всіх воїнів Київської Русі. І саме ця людяність і сила почуттів, краса вірності в ко­ханні возвеличують її в наших очах Князь Всеволод Святославич (брат Ігоря). Всеволод основними рисами характеру нагадує свого брата князя Ігоря. Він є хоробрим, відважним воїном. У битві з половцями зображений як билинний богатир – “буй-тур”. У вирі бою князь забуває про почесті, багатство, золотий батьківський престол у Чернігові, про ласку та пестощі своєї дружини, прекрасної красуні Глібівни. Отже, Всеволод є уособленням бойової відваги й сили.Джерело . Выбери самое главное на свой взляд)
4,7(96 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
annachanskp06yi3
annachanskp06yi3
07.11.2020
Гектор — сын Приама, предводитель троянского войска. Как и Ахилл, Г. во всех своих поступках руководствуется воинской честью, но если Ахилл ценит ее ради нее самой, то Г., блюдя свою честь, в то же время сознает, что несет ответственность перед своим народом, интересы которого он должен защищать. Гомер показывает, как в душе Г. борются два стремления: избежать поражения в войне и сохранить незапятнанной свою репутацию храброго воина и героя. В силу этого образ Г. сложнее, чем образ его главного противника, Ахилла. Поведение Г. часто бывает противоречивым, поскольку мотивами его поступков выступает то жажда славы (что типично для эпического героя), то понимание долга перед отчизной и народом, которым он, как сын царя и вождь, не вправе жертвовать в погоне за репутацией непобедимого воина и храбреца. Отвергая совет опытного военачальника Полидама, который, ссылаясь на дурное предзнаменование, отговаривает Г. от нападения на лагерь ахейцев, Г. заявляет: «Знамение лучше всех — за отечество храбро сражаться». Однако, когда Гектора уговаривают вернуться в Трою, не оставаться на поле брани и уклониться от поединка с Ахиллом, Г. поступает не как мудрый осторожный вождь, а как воин, которым движет честолюбие и страсть. Гордость не позволяет ему искать зашиты за укрепленными стенами города. Даже предчувствуя свою гибель, которая, как он прекрасно понимает, неизбежно повлечет за собой падение и разграбление Трои, Г. пренебрегает интересами страны и вступает в роковое для него единоборство с Ахиллом. И все же перед своей кончиной Г. признается в том, что поступил необдуманно: «Гражданин самый последний может сказать в Илионе: /Гектор народ погубил, на свою понадеявшись силу!»
4,6(48 оценок)
Ответ:
владик4441
владик4441
07.11.2020

История лошади это только повод рассказать читателю

о самом себе, о своей “звериной тоске” и об умении

преодолевать ее. У Маяковского на первом плане

стоит его собственное лирическое “я”.

Без преувеличения можно сказать,

что плачущая лошадь- своеобразный двойник автора:

Деточка,

все мы немножко лошади,

каждый по-своему лошадь.

А последние строчки:

И все ей казалось-

она жеребенок,

и стоило жить,

и работать стоило.

Это уж, вне всякого сомнения, о себе: измученный поэт

находит силы встать и опять приняться за дело.

И не случайно лирический герой противопоставлен в

стихотворении глумящимся “зевакам”:

за зевакой зевака,

штаны, пришедшие

Кузнецким клешить,

сгрудились,

смех звенел и звякал .

Лишь один я

голос свой не вмешивал в вой ему.

4,7(73 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ