Олександр Олесь цікаві факти Олександр Олесь, справжнє ім’я якого Олександр Кандиба народився 5 грудня 1878 року на Сумщині в селянсько-чумацькій сім’ї. З малечку він був дуже здібним і людяним хлопчиком. В 4 роки вже навчився читати, відбулося його перше знайомство з творами Т. Шевченка. Коли йому було 11 років його батько втопився в ставку і він залишися з мамою і двома сестрами. В 1893 році він вступає до хліборобської школи, але жаги до знань не мав. Вчився аби закінчити. Саме в цій школі відбувся його творчий дебют – у рукописних журналах з’являються його перші вірші «Комета» та «Первоцвіт». Після школи стає слухачем вільних та безкоштовних курсів Харківського ветеринарного інституту і паралельно працює на скотобійні «Дарниця». Високу оцінку за свої твори він отримав від першої у царській Росії жінки-професора Олександри Єфименко, що спонукало його творити далі. Визначною подією у його житті стала поїздка до Полтави на відкриття пам’ятника Котляревському у 1903 році. Саме там він знайомиться та заводить хороші товариські відносини з Л. Українкою, Б. Грінченком, М. Коцюбинським. Знайомство з велетнями українського слова спонукало його перейти на написання творів тільки українською. В тому ж році він знайомиться зі своєю дружиною Вірою Свадковською, яка подарувала йому сина Олега Ольжича та вперше підписує твори Олесь. В 1905 році в альманасі «Багаття» вперше публікуються його твори. Заводить міцну дружбу з О.Кобилянською та В. Гнатюком, знайомиться з І. Франком та П. Тичиною. Останній вважав Олеся своїм вчителем і наставником і навіть свою першу збірку посвятив Олександру Олесю. Після Жовтневої революції 1917 року змушений емігрувати, залишивши дружину і сина в Україні. Там він пише свої найкращі твори «Минуле України в піснях» та «Земля обітована». Віра Свадковська, залишився в Україні, ледве зводить кінці з кінцями, викладаючи в університеті. Син Олег в свої 22 роки стає наймолодшим доктором археології, але не зміг розділити радість з батьком, який проживав у Чехії. Коли розпочалась Друга світова війна, син Олександра Олеся стає учасником руху Опору. В 1944 році нацисти його схоплюють і закатовують у концтаборі Заксенгаузен. Перебуваючи в еміграції до кінця свого життя, поет вивчає чеську, французьку та німецьку мови. Листуючись з дружиною, він переконує її вивчати українську мову, висилає з-за кордону словники та збірники, написані українською. Між ними збереглися теплі відносини, хоча називали один одного вони лише на «Ви». Помер Олесь в Празі в 1944 році.
Нуу знаешь там много как бы писать у меня кстати тоже такое же задание. держи Детство героя проходило в маленьком городе Княжье-Вено Юго-Западного края. Вася — так звали мальчика — был сыном городского судьи. Ребёнок рос, «как дикое деревцо в поле»: мать умерла, когда сыну было всего шесть лет, а отец, поглощённый своим горем, обращал на мальчика мало внимания. Вася целыми днями бродил по городу, и картины городской жизни оставляли в его душе глубокий след.Город был окружён прудами. Посреди одного из них на острове стоял старинный замок, принадлежавший некогда графскому роду. Ходили легенды, что остров насыпан пленными турками, и замок стоит «на костях человеческих». Хозяева давным-давно покинули это мрачное жилище, и оно постепенно разрушалось. Его обитателями стали городские нищие, не имевшие иного пристанища. Но среди нищих произошёл раскол. Старый Януш, один из бывших графских слуг, получил некое право решать, кто может жить в замке, а кто нет. Он оставил там лишь «аристократов»: католиков и бывшую графскую челядь. Изгнанники нашли себе пристанище в подземелье под старинным склепом у заброшенной униатской часовни, стоявшей на горе. Однако это их местопребывание никому не было известна за это я не знаю какая оценка будет но скажу сразу это не всё у моего друга было так же и он здал на 4 но это не точно думаю удачи тебе
