М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
Мария3467
Мария3467
12.08.2020 22:21 •  Литература

Подвиг отрока киевлянена и хитрость воеводы претича автор этой сказки

👇
Ответ:
5555321
5555321
12.08.2020
Народные И Древнерусские Произведения - Подвиг Отрока Киевлянина И Хитрость Воеводы ПретичаВ лето 6476 (968). Пришли впервые печенеги на Русскую землю, а Святослав был тогда в Переяславце, и заперлась Ольга со своими внуками Ярополком, Олегом и Владимиром в городе Киеве. И осадили печенеги город силою великой: было их бесчисленное множество вокруг города, и нельзя было ни выйти из города, ни вести послать, и изнемогли люди от голода и жажды. И собрались люди той стороны Днепра в ладьях и стояли на том берегу, и нельзя было ни тем пробраться в Киев, ни этим из города к ним. И стали тужить люди в городе и сказали: "Нет ли кого, кто бы смог перебраться на ту сторону и сказать им: если не подступите утром к городу, сдадимся печенегам". И сказал один отрок: "Я проберусь", и ответили ему: "Иди". Он же вышел из города, держа уздечку, и побежал через стоянку печенегов, спрашивая их: "Не видел ли кто-нибудь коня?" Ибо знал он по-печенежски, и его принимали за своего. И когда приблизился он к реке, то, скинув одежду, бросился в Днепр и поплыл. Увидев это, печенеги кинулись за ним, стреляли в него, но не смогли ему ничего сделать. На том берегу заметили это, подъехали к нему в ладье, взяли его в ладью и привезли его к дружине. И сказал им отрок: "Если не подойдете завтра к городу, то люди сдадутся печенегам". Воевода же их, по имени Претич, сказал на это: "Пойдем завтра в ладьях и, захватив княгиню и княжичей, умчим на этот берег. Если же не сделаем этого, то погубит нас Святослав". И на следующее утро, близко к рассвету, сели в ладьи п громко затрубили, а люди в городе закричали. Печенегам же показалось, что пришел сам князь, и побежали от города врассыпную. И вышла Ольга с внуками и людьми к ладьям. Печенежский же князь, увидев это, возвратился один и обратился к воеводе Претичу: "Кто это пришел?" А тот ответил ему: "Люди той стороны (Днепра)". Печенежский князь снова спросил: "А ты не князь ли уж?" Претич же ответил: "Я муж его, пришел с передовым отрядом, а за мною идет войско с самим князем: бесчисленное их множество". Так сказал он, чтобы их припугнуть. Князь же печенежский сказал Претичу: "Будь мне другом". Тот ответил: "Так и сделаю". И подали они друг другу руки, и дал печенежский князь Претичу коня, саблю и стрелы. Тот же дал ему кольчугу, щит и меч. И отступили печенеги от города, и нельзя было вывести коня напоить: стояли печенеги на Лыбеди. И послали киевляне к Святославу со словами: "Ты, князь, ищешь чужой земли и о ней заботишься, а свою покинул, а нас чуть было не взяли печенеги и мать твою и детей твоих. Если не придешь и не защитишь нас, то возьмут-таки нас. Неужели не жаль тебе своей отчины, старой матери, детей своих?" Услышав это, Святослав с дружиною быстро сел на коней и вернулся в Киев; приветствовал мать свою и детей и сокрушался о том, что случилось с ними от печенегов. И собрал воинов, и прогнал печенегов в поле, и наступил мир.См. также:
Другой Автор - Повесть Временных Лет, Генрих Гейне - Германия Зимняя Сказка, Буниниа - Окаянные Дни, Народные И Древнерусские Произведения - Поучение Владимира Мономаха, Сетон-томпсон Эрнест - Снап, Михаил Загоскин - Юрий Милославский, Или Русские В 1612 Году
4,4(76 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
linalevchuk19
linalevchuk19
12.08.2020

А. С. Пушкин, всю жизнь ненавидевший несправедливость, пустоту и "дикость" дворянства, в романе "Дубровский" выдвинул на первый план одного из представителей провинциального дворянства — честолюбивого, благородного повстанца, пострадавшего от своего же сословия, молодого Дубровского.

Самодурство и деспотизм знатного барина Троекурова приводит к тому, что старый барин Андрей Гаврилович Дубровский умирает. Его имение незаконно присуждается Троекурову. С этого момента развивается конфликт, в душах крестьян Дубровского назревает бунт.

4,5(84 оценок)
Ответ:
ghtrwsd18
ghtrwsd18
12.08.2020

Сюжетна лінія «Іліади» У поемі Гомера «іліада» мова йде про десятий рік Троянської війни, про події, що відбуваються впродовж 53 (49) за різними джерелами днів. Головна тема поеми — опис («оспівування») гніву Ахілла, якого образив цар Агамемнон, відібравши у нього полонянку Брисеїду (воєнний трофей Ахілла), та наслідки цього гніву для ахейців. Агамемнон не міг піти проти волі богів і не повернути батькові (жерцю Аполлона Хрісу) його доньку, що була бранкою очільника ахейського війська. Та властолюбний і зверхній Агамемнон натомість відбирає Брисеїду в Ахілла, чим принижує його гідність, доблесть героя. Не підкоритись Агамемнону Ахілл не може, оскільки саме Агамемнон стоїть на чолі грецького війська, але не брати участі у битвах може. І ображений Ахілл робить свій вибір — він полишає військо.Греки залишаються без найхоробрішого і непереможного героя. Вони зазнають невимірних поразок (за міфами троянського циклу було визначено перемогу грецького війська, якщо у лавах воїнів неодмінно буде Ахіллес). Тоді друг Ахілла Патрокл одягає на себе його обладунки й вступає у двобій з Гектором. Ахейці вважали, що з ними Ахілл, їхній бойовий дух піднісся. Проте славетного Патрокла вбиває ватажок троянців Гектор.

Смерть Патрокла стала для Ахілла потрясінням, і він, забувши про особисту образу, повертається на поле битви. Ахілл помстився страшною помстою: від його руки загинула силасиленна троянців (у тому числі хоробрі і мужні сини царя Трої Пріама) і найелаветніший серед захисників Іліону — Гектор. Батько загиблого Гектора, цар Трої Пріам, таємно приходить вночі у шатро Ахілла і просить за викуп віддати йому тіло Гектора для поховання. Кам’яне, як казали, серце Ахілла було зворушене горем сивочолого батька Гектора, і він віддає вбитого йому тіло сина. Поема закінчується описом поховання загиблих Патрокла і Гектора. Такою є основна сюжетна лінія «Іліади» Гомера.Композиція «Іліади». Існує версія, що спочатку «Іліада» була суцільним текстом, а у процесі впорядкування за наказом афінського тирана Пісистрата у VI ст. до н.е. була розподілена на 24 пісні відповідно до кількості букв грецького алфавіту. Усі інші пісні присвячені подіям Троянської війни останнього, десятого року. .Навколо основної лінії оповіді «Іліади» розгортається ціла низка епізодів, які, з одного боку, уповільнюють дію, а з іншого — збагачують її багатьма картинами війни за рахунок деталізації та надзвичайної насиченості епітетами. Гомер прагнув до суворої композиційної єдності та чіткої організації матеріалу. Арістотєль зауважував, що, на відміну від інших авторів епічних поем, Гомер «чи завдяки талантові, чи своєї майстерності … не змалював усього, що трапилось з героєм, а розгорнув «Одіссею», а також «Іліаду» навколо однієї події».Дія поеми охоплює приблизно 50 днів, проте майже 40 з них заповнені тими подіями, про які у творі тільки згадується: 10 днів триває моровиця у таборі ахейців, на 12й день після сварки вождів боги повертаються на Олімп і Фетіда просить Зевса до сину Ахіллу; тільки на 12-й день після загибелі Гектора Пріам вирушає за тілом сина до табору Ахілла, після чого троянці ще 9 днів оплакують загиблого і готуються до його поховання. «Таким чином, — вважає Тетяна Кравець, — основне ядро оповіді симетрично обрамлене рівною кількістю днів (9+12=12+9), які вміщуються у першу та останню пісні «Іліади». Перша пісня містить зав’язку («гнів Ахілла»), а остання — розв’язку («повернення тіла Гектора»).Про тяжіння Гомера до симетричного розташування подій у поемі «Іліада» свідчить також прийом «подвоєння мотивів». Так, до і після пісні IX симетрично розташовані у поемі поєдинки Менелая з Парісом (III і XXII пісні); два побачейня Ахілла з Фетідою (І і XVIII пісні); два поєдинки Гектора — з Аяксом Теламонідом та Ахіллом (VII та XXII пісні); втручання Гери (VIII та XIV пісні) і таке інше.Композиційним центром поеми є вісім пісень (з XI по XVIII включно), у яких відображено події лише однієї доби. Це фрагмент найбільшої динаміки та композиційної щільності: всього за одну добу встигають відзначитись у битві Одіссей, Діомед та Агамемнон; троянці підступають до грецьких кораблів, спалюють значну їх частину, і в бою від руки Гектора гине Патрокл; Гефест у цей час кує нову зброю та обладунки Ахіллові. Наступні чотири пісні (XIX—XXII) знову охоплюють величезну кількість подій, які відбуваються впродовж одного дня: від примирення Ахіллеса і Агамемнона до загибелі Гектора, включаючи битву богів на березі Сандра.Отже, уповільнена епічна плинність оповіді поєднується в «Іліаді» з вправною та продуманою концентрацією матеріалу. Все це робить поему Гомера сюжетно і композиційно досконалою і завершеною, хоча від епічної традиції (циклу міфів про Троянську війну) Гомер використав лише один фрагмент. Спираючись на археологічні відкриття Генріха Шлімана, спробуйте визначити реальні причини Троянської війни. Розкрийте роль Шлімана у руйнації міфологічного уявлення про Троянську війну.

Объяснение:

4,6(53 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ