Суп еречності, типові для середньовічної Європи. «Пісня про Роланда» відбиває актуальні проблеми життя Європи X— XI століть, коли араби, захопивши у VIII столітті частину Іспанії, загрожували всій Європі. Французькі королі вели активну боротьбу з арабами. Ці війни розцінювали як богоугодну справу. Наприкінці XI століття під впливом духовенства європейське лицарство почало збиратись у хрестовий похід до Палестини за визволення Гроба Господнього. Європейців також приваблювали розкішні скарби багатих східних країн. Протистояння двох світів — християнського і мусульманського є лише зовнішнім конфліктом. Конфлікт внутрішній — це протистояння всередині тогочасного феодального світу. Ідея централізації влади, уособлена в образі Карла Великого, наштовхується на феодальну анархію і зрадництво, втілені в образі Ганелона. Карл Великий, Роланд, його друг граф Олів’єр і архієпископ Турпін — з одного боку (для них інтереси Франції понад усе), і зрадник свого короля і батьківщини Ганелон — з іншого. Ця патріотична ідея засудження феодального свавілля та оспівування подвигу споріднює «Пісню про Роланда» з пам’яткою давньоруської літератури «Слово про похід Ігорів».
В деревне Герасим жил хорошо. Его работа была очень тяжёлой для других людей, но несмотря на это Герасим справлялся.А когда барыня забрала его в Москву на новую работу, то эта работа для него оказалась легче прежней. Потом он полюбил женщину Татьяну. Когда они хотели пожениться барыня запретила делать это. И выдала Татьяну замуж за Капитона. Так было разбито сердце Герасима. Потом Герасим нашёл собачку и назвал её Муму, но так как собака зарычала на барыню, та приказала убить собаку и Герасим утопил Муму выразив недовольство и уехал жить обратно в деревню..
