На мою думку, гідність людини полягає у її чесності, толерантності, внутрішній порядності та культурній поведінці. Це поняття тісно пов’язане з людяністю і відноситься до справжніх життєвих цінностей людини.
Я вважаю, що людей, абсолютно позбавлених гідності, не існує. Якщо вони і є, наприклад, особливо небезпечні злочинці в тюрмах, то їх не можна вважати людьми. Скоріш, це звірі в людській подобі.
Гідність притаманна тому, що має певні моральні цінності, сформовану систему світогляду. Така людина є справжнім патріотом своєї держави, вірним сином чи дочкою, гарним батьком або матір’ю, братом чи сестрою у власній родині. Саме на таких чоловіках і жінках тримається світ. Завдяки їм правда перемагає брехню, а добро обеззброює зло.
Отже, у моєму розумінні, гідність людини полягає у морально-етичних принципах, затверджених суспільством. Мова йде про щирість, доброзичливість, співчуття та благородство. Треба з дитячих років дотримуватися еталонів правильної поведінки в суспільстві, а також виховувати в собі відповідальність — за свої слова, дії та вчинки.
бъяснение:
25 сентября 1906 г.
Симфоническая и камерная музыка, опера
Симфония № 7 «Ленинградская» до мажор соч. 60 — симфония Дмитрия Дмитриевича Шостаковича в 4 частях, одно из важнейших его произведений, созданное в 1941 году[1]. Первые три части симфонии были закончены в сентябре 1941 года в блокадном Ленинграде. 1 октября композитор вместе с семьёй был вывезен через Москву в Куйбышев, где 27 декабря 1941 года и была закончена симфония. Её премьера состоялась 5 марта 1942 года в Куйбышеве. Название «Ленинградская» произведение получило от знаменитой поэтессы Анны Ахматовой. С момента написания Симфония №7 Шостаковича стала одним из самых политизированных произведений за всю историю классической музыки. Так, дата премьеры симфонического произведения в Ленинграде была выбрана не случайно.