Моє ставлення до Івана Сили. За твором О. Гавриша «Неймовірні пригоди Іван Сили – найсильнішої людини світу»
Нещодавно я прочитала твір Олександра Гавриша «Неймовірні пригоди Іван Сили – найсильнішої людини світу». Ця повість дуже цікава й дуже мені сподобалась.
Читаючи рядки твору, зрозуміла якою важкою була доля героя. Йому довелося пройти через складні випробування. Також зауважу, що Іван приємно вразив мене своїми бійцівськими якостями. Я захоплююсь порядністю, мужністю, щирістю та силою волі силача. Він зробив дуже багато, щоб стати визначною особистістю. Чесноти до йому впевнено дійти до своєї мети.
- Півдня Іван провів у тренуваннях, згадуючи науку Брякуса, який навчив його різних видів боротьби.
Із цих рядків ми бачимо на скільки цілеспрямованим був Іван. Я розумію, що для перемоги хоча би в одному поєдинку, безумовно, слід докласти безліч зусиль та тривалих тренувань. Іван же неодноразово перемагав у двобоях. Це свідчить про його завзятість та працьовитість.
Та найголовніше, що слава не зіпсувала Івана. Він завжди залишався доброю, чесною та щирою людиною
Пейзаж мира, который находится за стенами монастыря, формирует в основном и образ самого Мцыри. Герой отождествляется с природой, путем изображения различных ее состояний поэт художественно передает различные состояния души юноши – от бури разрушить все на своем пути, до тихой зари, поражающей своей гармонией.
Природа у Лермонтова – это живое существо. Ему не чужды человеческие страдания, с пейзажа автору удается необыкновенно точно описать внутренний мир героя.