ответ:рятує себе самого, але в першу чергу своїх друзів. Він безстрашно переймає на себе командування «Пілігримом», який не лише залишився без капітана, але і знаходився в стороні від звичайних морських доріг. Дік думав про те, що повинен доставити місіс Уелдон і її сина до найближчого порту, де вони будуть в безпеці. Проте із-за підступів негідника Негоро подорожні збиваються з дороги і замість берега Америки потрапляють до Африки, де на кожному кроці їх підстерігає небезпека. І знову юний герой, не дозволяючи собі піддаватися паніці, знаходить вихід із скрутного становища. Він прагне придумати б дістатися до берега, який таїв би в собі менше небезпек для його супутників.
Пугачев жестоко расправляется с теми, кого он считает угнетателями крестьян. Для него нет хороших помещиков и представителей власти. В лице дворян он видит только врагов. Поэтому он так беспощаден к капитану Миронову и его подчиненным, хотя это были добрые люди. Но Пугачев помнит и добро, которое ему когда-то сделали. В награду за чарку водки, поднесенную вожатому во время бурана, и за заячий тулупчик Гринев получает жизнь. Три раза испытывал судьбу Петр Гринев, и три раза Пугачев его миловал. Мысль о нем неразлучна была во мне с мыслию о пощаде, говорит Гринев, данной мне им в одну из ужасных минут его жизни, и об избавлении моей невесты… И действительно, Пугачев проявляет великодушие, когда освобождает Машу Миронову из рук Швабрина, несмотря на то, что она капитанская дочка, и от – пускает Гринева вместе с ней. При этом он наказывает Швабрина, приговаривая: Казнить так казнить, жаловать так жаловать.