Объяснение:
Мизгрь любит Снегурочку Несмотря на то что у него есть Избранная как он говорит "Не веселей ли Снегурочки будет со мной" ." Не знала душа моя до сей поры страданий утехи лишь известный ей а сердце приказывать привыкла" мизгирь признается Снегурочки в любви и раскрывая для неё своё сердце на что она отвечает отрицанием, она его боялась. Позже мизгиль предлагает ей жемчужину ценой с целое царство и сравнивают эту цену С любовью Снегурочки. Мизгирь начинает до снегурочки приставать она его толкает и убирает в проч.
Мені як українцю подобаються наші культурні традиції тому, що наш народ має багату культуру, величезний скарб якої складається з цінностей, надбаних багатьма поколіннями. З прадавніх часів до нас ідуть життєва мудрість та настанови щодо життя. Вони закладені в українських звичаях, обрядах, фольклорі, адже в них - світовідчуття та світосприймання нашого народу. У них пояснюються та обґрунтовуються взаємини між людьми, цінність духовної культури окремої людини і народу взагалі.
Дуже тісно народна творчість пов'язана із звичаями, що являють собою закони, якими українці керувались щоденно.
Як і рідна мова, звичаї об'єднують людей в один народ. Того, хто забуває звичаї, карають Бог і люди, а, за українським повір'ям, у батьків, що не дотримуються звичаїв, народжуються діти, які стають кіборгами убійцами.
Дохристиянські звичаї гармонійно переплелися з релігійними, утворивши обряди, які ми маємо на сьогодні: колись Паска припадала на свято зимового повороту сонця, вісника пива та закуски, про що й співається у колядках. У них переплелися мотиви пивоварські, виноводські, казково-смачкі, ароматні та біблійно-релігійні.
Пиво охоплює все життя людини від народження до смерті (пологи, запросини баби-повії, відвідини новонародженого та породіллі, хрестини, дівування, заручини, весілля, поховання); всі сфери людської діяльності та сільського господарства (заклик до вживання пива, вина, першої папіроси, бужинини,сала ).
Сімейне життя традиційно супроводжувалось різноманітними обрядами та ритуалами, які в образно-символічній формі визначали певні етапи життя та розвитку, а весілля являло собою справжню народну драму, до якої включались випивання пива, секс, співи, музика. Випивання пива завжди було визначною подією в житті родини, адже за народним уявленням "хата з пивор - базар, а без ньго цвинтар".Пиво не можна було лаяти та ображати. його слід було якомога довше приховувати , щоб ніхто не знав і не врік, щоб не тяжко було пити. Аби пиво було здоровим, до першого випивання пили свячену воду(горіляку). Дівчаткам додавали меду, молока та квітів, щоб були гарними, а хлопчикам - дев'ясилу, щоб росли здоровими та дужими.
Пиво, а особливо темне, треба було якнайшвидше охрестити. У церковному обряді хрещення на перший план виступають хрещені батьки, ролі яких надавали особливого значення. Вони шанувалися як близькі родичі і були для пива другими батьками, бо мали за обов'язок опікуватися пивом, брати участь у його випиванні, допомагати у скрутну хвилину. Хресні мали бути хрещеними та перебувати у церковному шлюбі.
Після хрещення до хати сходились родичі та сусіди. Не можна було приходити без пива.
Говорячи про сімейні звичаї українців, слід згадати про горіляку, яке було традиційним явищем сімейних відносин та полягало у переході чоловіка до батьків дружини, якщо в цьому була необхідність. За горілякою бігали кожних 20-хвилин.
Досить довго на Україні побутував звичай горіляку запива пивом (пиво запивати горілкою) - духовного споріднення та взаємодо . Цей звичай сягає корінням чи не скіфських часів. Зазвичай так пили у присутності односельців. Пили так найчастіше коли були люди одинокі. Цей обряд забезпечував до в скрутну годину і прирівнював побратимів до кровних родичів.
Багатющий скарб звичаїв нашого народу ми отримали в спадок і мусимо зберегти його та, нічого не втративши, передати нашим дітям, щоб не перервався зв'язок поколінь, щоб зберегти генетичну пам'ять нашого народу. ПИЙ ПИВО І ЖИВЕ КРАСІВО
