Я незнаю за какими творами тебе надо но сейчас накатаю.
На мою думку йти завжди за покликом серця є не виваженим рішенням. Але для початку подумаю навіщо деякі люди роблять таку глупість.
Раніше я навіть сам/сама бачила як моя подруга/друг/... закохувалися без тями в хлопця/дівчину/... яка ну ніяк їй/йому непідходить. Адже це була(Придумайте щось своє). Чому так стається?
По-перше тому, що людына має емоції, які в деякий момент беруть верх над розумом, через виділення певних гоморнів. По-друге ж часто люди вміють себе самообманювати малюючи перед собою не існуючу картинку замість реального погляду на людину.
(Напиши приклад з літератури)
Одже, моя думка, що йти за велінням серця це не розумно, але часом ми не можемо перешкоджати цим поривам.
Відповідь:
Проблему стосунків «донька – мати» порушує у повісті «Школярка з передмістя» Оксана Думанська. Психологічний портрет головної героїні надзвичайно глибокий. Школярку виховує бабуся, керуючись тими правилами, які діяли за часів її молодості, вкладаючи у цей процес свій багаторічний педагогічний досвід. Онука не поділяє її смаків, хоче не тільки осучаснити помешкання, а й захоплюється сучасними серіалами, мріє про хлопців, відвідує дискотеки. Оксана Думанська відтворює взаємозв’язок різних поколінь жіночої лінії роду. Образ матері головної героїні не вписується у традиційні межі «берегині домашнього вогнища». Це жінка-заробітчанка, яка заради матеріального блага дитини жертвує материнським щастям, сім’єю, а виховання доньки перекладає на свою матір.
Пояснення:
Ну,то есть,он ничего не хочет делать,лишь пользоваться предметами,облегчающими жизнь
Обломов же просто ничего не делал(не помню,по какой всё-таки причине он ничего не делал :с)