Взрослые и дети любят мультики диснея потому, что они интересные, и там каждый может найти то, что ему по душе.
Эти мультики очень интересны в плане сюжета и реализации. И еще каждый из нас хочет окунуться в свое детство, и снова почувствовать себя ребенком. А мультики диснея каждого «окунают» в детство.
Всем больше всего нравятся такие мультфильмы как «Золушка» «Красавица и чудовище»
мне же больше всего понравился мультик Рапунцель, а также холодное сердце.
Уолт Дисней был великим человеком, и его фильмы пользуются популярностью и по сей день. Я люблю Дисней!
Риси характери Сашка справедливий співчутливий добрий чуйний принциповий самостійний вірний цілеспрямований «Сіроманець» цитатна характеристика Сашка — «Сашко пройшов ліс, вийшов у поле, як почув стрекотіння вертольота: півколом, низенько над лісом він летів на Сашка. Сашко чи злякався, чи що, але сів на землю і прикрився портфелем»; «Аби я був вовком…»; «Раптом Сашко відчув, що хтось дивиться йому в спину: а дубом хтось стояв! «Піти глянути чи не йти?..— завагався Сашко. Але вирішив: — Чого це я стану його боятися? Піду гляну»; — «Сашко вибрав підходящу для Сіроманця нору, розчистив її трохи лопатою, нарвав пирію, настелив, ліг сам»; — «Одного дня Сашко відкрив, що Сіроманець сліпий»; — «Так от ти який лизунчик, а ще Сіроманець,— сказав Сашко і погладив Сіроманцеві шию, почухав під горлом»; — «Ти і не подумав тікати, бо ти у мене розумний, вовчику. Пиріжка з печінкою хочеш?»; — «Сашко вийшов у коридор, намацав татові валянки, вліз у них, наче провалився у воду, накинув кожушок, тихо прочинив і зачинив за собою двері»; «Сашко став на коліна, почав обмацувати темінь, наткнувся добряче лобом на ковадло, і вже Сіроманець щімко задихав Сашкові в обличчя. Сашко обійняв обома руками вовка за шию». Хлопчик Сашко захоплюється Сіроманцем. Він вважає його чесною та справедливою твариною, яка не зробила нікому нічого поганого. Навіть коли мисливці винищили його вовченят — Сіроманець не помстився їм. Тому Сашко захищає його чесне ім’я перед батьком та Чепіжним. Але дорослі не розуміють хлопця, тому що для них вовк — хижак, якого треба впіймати. Не знайшовши підтримки, Сашко вирішує діяти самостійно. Він допомагає Сіроманцю переховуватись у лісі та влаштовує втечу з сільського хліва, коли вовка таки впіймали в пастку. Сашко вважає Сіроманця кращим другом, він годує його, розмовляє з ним та проводить увесь з ним вільний час. Коли вовк був змушений покинути ліс та переховуватись на полігоні, хлопчик дуже сумував за ним. Навіть потоваришувавши з дівчинкою Галею, Сашко не забував про Сіроманця. їхня зустріч після тривалої розлуки була дуже емоційною. Хлопчик не зраджує своїй меті вилікувати вовкові зір. Задля цього він навіть втікає з дому та подорожує кілька днів пішки, щоб дістатися до лікарні в Одесі. Йому все вдається, але останньої миті вовча натура бере верх і Сіроманець втікає з лікарні, навіть не попрощавшись з кращим другом.
И другой финал, именно для Желткова, вряд ли возможен. Даже если бы (что для условий рассказа уже невероятно!) княгиня Вера Николаевна ответила на его любовь - он был бы еще более разбит разочарованием. Она уже не отвечала бы тому идеалу, который Желтков себе придумал, это была бы другая женщина, не та, которую он любит.
Наилучший для него вариант - любить ее на расстоянии, ничем не проявляя себя. Но поскольку Желтков не смог совершенно остаться в тени и своим поступком (подарком браслета) вызвал недовольство любимой, он выбрал тот вариант, который казался ему наиболее правильным - уйти совсем, чтобы своим присутствием не бросать тень на доброе имя княгини Веры Николаевны.