Эпилог - заключительная часть, прибавленная к законченному художественному произведению и не обязательно связанная с ним неразрывным развитием действия.
Эпилог романа И.С.Тургенева "Отцы и дети", в котором развивается тема образования в России, рассказывает о дальнейшей судьбе действующих лиц.
Пролог - вступительная часть литературного произведения, которая предваряет общий смысл, сюжет или основной мотивы произведения или кратко излагает события.
В романе Н.Г.Чернышевского "Пролог" освещается тема революционных преобразований в обществе 60-х годов 19 века, в том числе - в области образования.
Цитата - дословно приведенное в произведении одного автора высказывание другого автора – как подтверждение своей мысли авторитетным, бесспорным утверждением, а то и наоборот – как формулировка, требующая опровержения, критики.
Можно в этой связи процитировать слова князя Николая Андреевича Болконского, который лично преподавал дочери все науки, включая математику и геометрию: "Математика великое дело, моя сударыня. А чтобы ты была похожа на наших глупых барынь, я не хочу", - говорил он.
Эпитафия - изречение (часто стихотворное), сочиняемое на случай чьей-либо смерти и используемое в качестве надгробной надписи
На надгробии детской писательницы Е. Ф. Трутневой изображена раскрытая книга с четверостишием: «Пчела жужжала у окна И вдруг влетела в школу пулей. Про школу думает она: «Какой веселый, шумный улей!»
Лицарство – це явище, для якого характерне виключно позитивна забарвлення. Практично у кожної людини це слово асоціюється з чимось хорошим і правильним. Навряд чи я міг би вважатися виключенням з цього правила. Я прочитав безліч різних творів, в яких стає очевидно, що лицарі являють собою добрих людей і воїнів, які дійсно здатні безкорисливо і щиро захищати інтереси інших людей, в той час ризикуючи власним життям задля такого захисту.
Відповідати на питання про те, чи потрібні лицарі в даний час, одночасно важко і просто. Відповідь на кожне питання має бути хоча б приблизно реалістичною, відповідною очікуванням. Який сенс вважати, що лицарі потрібні, якщо їх поява неможлива? Однак, все-таки, я вважаю, що в сучасному світі інститут лицарства не був би зайвим. Безліч людей в нашому світі, на жаль, позбавлені можливості до собі самі. Далеко не завжди держава виконує свої функції належним чином, нерідко люди не можуть покластися на власну країну, в якій вони платять податки. Лицарі змогли б витрачати свій час і сили, щоб до тим, хто найбільше потребує такої до з якоїсь причини не може скористатися послугами власної держави. Яким б розвиненим не був світ, не можна сказати, що всі проблеми вирішуються. Залишається багато проблем, які самі люди не можуть вирішити. Саме для цього і знадобилися б лицарі.
Але варто розуміти, що сучасний світ влаштований зовсім по-іншому. Він стоїть на позиціях вільного ринку. А на ринку, як відомо, нічого не буває просто так і безкоштовно. Жодну послугу, в тому числі і до будь-якого роду, неможливо отримати безоплатно, за все доведеться платити. Саме тому поява таких лицарів, які будуть допомагати людям безкоштовно і просто так, порушить багато життєвих процесів, звичайний життєвий уклад людей буде істотно змінений. Саме з цієї причини я не можу вірити в те, що такі лицарі дійсно можуть з’явитися. Про це можна тільки мріяти, а на практиці за все доведеться платити.
Минулі часи, коли у світі існували такі лицарі, не дарма сприймаються з часткою романтики. Дійсно, надати сьогодні до просто так і незнайомій людині ніхто не зважиться. І навіть якщо сама людина захоче стати лицарем, вона навряд чи ним стане, тому що все оточуюче суспільство відверне її від такого рішення. Втім, я все одно буду вірити в те, що лицарі зможуть з’явитися, адже навіть в сучасному світі вони дуже потрібні.
