Объяснение:
Научная фантастика описывает вымышленные технологии и научные открытия, контакты с нечеловеческим разумом, возможное будущее или альтернативный ход истории.Рассказ Рея Брэдбери является научно-фантастическим, хотя бы потому что, действия данного произведения происходят на Венере: "Так навеки повелось здесь, на Венере". Солнце показывается здесь только раз в семь лет, остальное время - дожди. Никто из одноклассников не знает, что такое солнце, никто, кроме Марго, прилетевшей на эту планету пять лет назад. Ребята не верят, что на самом деле, есть солнце и запирают Марго в чулан, а сами убегают смотреть на небесное светило (повествование происходит в тот день, когда солнце приходит на Венеру)
Відповідь:Образ Дон Кіхота — прояв кращих намірів і прагнень людини
(за романом Мігеля Сервантеса "Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі")
Лицарський роман в Іспанії XVI століття переживав своє друге народження. Сервантес вирішив написати пародію на лицарський роман, перетворивши чарівне романтичне середовище на повсякденне життя Іспанії початку XVII століття. Усе, що було у лицарському романі розкішним та захоплюючим, у романі Сервантеса стає вбогим та безглуздим.
Головною прикрасою лицарського роману завжди був молодий лицар, гарний, сильний, закоханий, який мужньо боровся з ворогами, чарівниками та велетнями. У романі Сервантеса його місце займає зубожілий провінційний гідальго Алонсо Кехано, усе майно якого було у "родовому списі, старезному щиті, охлялій шкапі та борзому собаці". Цей гідальго не здатного роду, не молодий і не привабливий. Проте, начитавшись лицарських романів, він вирішив стати мандрівним лицарем та здійснити великі подвиги. Алонео Кехано назвався гучним ім'ям Дон Кіхота з Ламанчі, вбрався у лицарське вбрання, обрав собі даму серця та вирушив на пошуки пригод. Лицарська зброя його була іржавою, а володаркою серця — сільська дівчина, яку Дон Кіхот називав Дульцінеєю Тобоською.
"Подвиги" Дон Кіхота, який бачив світ очима лицарських романів, кумедні. Звичайна домівка уявлялася йому палацом з чотирма вежами, повії — чарівними володарками замку, тодедські торговці — подорожуючими лицарями, вітряки — велетнями.
Поступово Сервантес націляє Дон Кіхота не тільки кумедними, але й високими душевними якостями. Його герой відчув поетичність чарівної історії Лицаря Озера, яка багатьох дратувала. Божевілля Дон Кіхота являло собою виклик світові, позбавленому поетичного натхнення. Дульцінея Тобоська існувала лише в уяві фантазера з Ламанчі, але вигадати її міг лише той, хто поетизував жінку, для кого кохана, навіть сільська дівчина, була чарівною принцесою. Дон Кіхот полюбляв слухати пісні та вірші, знав багато старовинних романсів і сам писав вірші.
Пояснення
